Спецпроект

Харківський історичний музей приймає речі в дар

Співробітники Харківського історичного музею працюють над створенням нової експозиції, яка охопить період з 1945 по 1990 роки. Директор музею запросив всіх харків'ян взяти участь у створенні експозиції "1945-1990-ті". Для цього охочим необхідно подарувати музею речі і предмети особистого вжитку, які відносяться до повоєнної епохи.

Про це пише dozor.kharkov.ua.

Дата відкриття експозиції поки невідома у зв'язку з реконструкцією музею, але його співробітники вже підготували макети, де зображено розміщення виставкових експонатів на вітринах, які незабаром встановлять в установі. Сама експозиція опише цю епоху за допомогою створених інтер'єрних композицій, де в уявних квартирах радянських громадян будуть виставлені телевізор з лінзою, старі годинники та інші предмети побуту, яких так мало залишилося в будинках городян.

Директор музею, Володимир Цигульов, зазначив, що раніше цю експозицію не готовили через те, що цей період був ще актуальним для багатьох поколінь харків'ян. Втім, під час проведення Євро-2012 іноземних відвідувачів дуже цікавили саме сучасні експозиції, які можуть наочно продемонструвати цілу епоху в історії України та Харкова і дати можливість більше зрозуміти традиції країни.

Реконструкція історичного музею в Харкові за планом має тривати до кінця 2014 року.

Теми

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".