Спецпроект

Музей Сталіна в Горі змінить контекст експозиції

Державний музей Сталіна в його рідному місті Горі в Східній Грузії в 2014 році буде оновлено з точки зору зміни контексту експозиції.

Про це пише newsru.com.

"У рамках проекту буде змінено контекст експозиції. Він буде реалістичним, про те, що насправді відбувалося в той час (правління Сталіна). Зміст експозиції буде переглянуто. Існуюча там експозиція служила культу особи Сталіна, а нова експозиція буде заснована на реальних, історичних фактах", - розповіла радник міністра культури і охорони пам'яток Грузії у сфері культурної спадщини Інга Карая.

Радник міністра наголосила, що нова експозиція "не буде агресивною і спрямованої проти Сталіна" . Навесні 2012 року передбачалося, що музей Йосипа Сталіна в Горі буде перетворений на музей сталінізму.

У ході реекспозиції музей не буде закриватися, і гості зможуть відвідувати його без перешкод. Проект завершиться до кінця 2014 року.

Стосовно пам'ятника Сталіну в центрі Горі, який демонтували в 2010 році, а потім прийняли рішення відновити, то це питання поки не вирішене. "Якщо пам'ятник буде переданий музею, він буде виключно музейним експонатом, а не пам'ятником", - зазначила Карая.

Державний музей Сталіна був заснований в 1937 році з ініціативи Лаврентія Берія. У ньому зберігається понад 47 тисяч експонатів. У музейний комплекс входять меморіальний будинок, де народився Сталін, будівля для експозицій, особистий вагон Сталіна, в якому він приїжджав на зустрічі з союзниками в Тегеран, Ялту і Потсдам. У музеї зберігаються також і особисті речі "вождя народів".

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".