У Києві - виставка автографів діаспори

У приміщенні Київського міського будинку учителя (вул. Володимирська, 57) працює виставка "Автографи діячів української діаспори (за документами ЦДАЗУ)".

В експозиції представлені писемні документи (листи, творчі праці, дарчі написи, підписи, посвяти тощо) та світлини з автографами відомих українських діячів, які довгий час жили і працювали за кордоном.

Документи, які експонуються на виставці, складають три тематичні блоки та охоплюють період з 1920-го по 1999 рр.

Перший комплекс документів демонструє автографи громадсько-політичних діячів: А. Лівицького, З. Книша, О.Штуль-Ждановича, А. Мельника, М. Плав'юка.

Другий - документи представників української військової еліти: О. Думіна, Г. Порохівського, М.Омеляновича-Павленка.

Третій, найбільш репрезентативний розділ експозиції, представлено автографами видатних українських діячів науки, культури та релігії - О. Кобилянської, В. Кубійовича, М. Антоновича, Б.-І. Антонича, А. Жуковського, Д. Чижевського, В. Січинського, М. Ірчана, митр. Іоанна (І. Теодоровича), Патріарха УАПЦ Мстислава (С.І. Скрипника) та інших.

Виставка триватиме у будівлі Центральної Ради (Київський будинок учителя, вул. Володимирська, 57) до 25 жовтня 2013 р. Вхід вільний.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.