Спецпроект

Музей Сковороди можна відвідати on-line

На сайті "Україна Incognita" з'явилася віртуальна екскурсія літературно-меморіальним музеєм Григорія Сковороди в селі Сковородинівка на Харківщині.

Про це пише dozor.kharkov.ua.

Педагог, поет, музикант, співак, композитор, перекладач, засновник української байки, Сковорода залишається найбільш відомим інтелектуалом XVIII століття.

У Національному літературно-меморіальному музеї Григорія Сковороди зберігають безцінні артефакти: особистий одяг і годинники філософа, його скрипку.

Одна з кімнат музею, розміщеного в гостьовому будиночку колишнього маєтку Ковалевського, - саме та, в якій мислитель жив, приїжджаючи до Сковородинівки. Тут відтворено умеблювання його епохи, а старовинної скрині, можливо, торкалися руки мислителя.

Відвідавши Сковородинівку, ще можна торкнутися дуба-велетня, під яким любив працювати філософ, або посидіти в тіні ще одного дуба, який, за переказами, посадив сам Сковорода.

У віртуальному турі - 5 точок огляду. Розглядаючи музей, віртуальні відвідувачі прослухають 6 хвилин аудіо.

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.