Інститути археографії та сходознавства НАНУ поки що не ліквідують

Питання про ліквідацію Інституту української археографії та джерелознавства ім. Грушевського та Інституту сходознавства ім. Кримського на засіданні президії Національної академії наук не розглядалося.

Про це ІП повідомили в Інституті української археографії та джерелознавства.

Рішення щодо ліквідації інститутів так і не було внесено до порядку денного засідання президії НАНУ,

"Ми свідомі того, що це лише перший результат зусиль співробітників Інституту, який був би неможливий без величезної підтримки українського громадянського суспільства, а також учених з інших наукових установ та університетів України та багатьох провідних українознавців США, Канади, Англії, Італії, Австралії", йдеться у листі інституту.

Автори листа обіцяють "своїми науковими працями дати гідну відповідь опонентам та виправдати довіру всіх, хто нас підтримав".

Ще перед засіданням президії Академії академік-секретар відділення історії, філософії й права НАНУ Олексій Онищенко заявив, що "до порядку денного питання об'єднання не внесене", повідомляє Комерсант. 

"Ви зняли це питання з порядку денного, побоявшись суспільного резонансу. Проведіть експертні слухання про необхідність таких змін, а поки розблокуйте роботу інститутів — дайте нам призначити собі керівництво й перереєструйте нарешті ради по захисту дисертацій",— відповідали протестувальники, які проводили пікет проти реорганізації. 

Фото: radiownet.pl

Через годину після початку засідання президії Онищенко знову вийшов до мітингувальників і заявив, що ніяких рішень про об'єднання установ не ухвалювалося. 

Втім, керівництво НАНУ поки не має наміру відмовлятися від планів по реорганізації інститутів. 

"Об'єднання необхідне, оскільки цей інститут дублює роботу Інституту історії України. Тому із частини їхніх співробітників необхідно створити Археографічну комісію, а інших... розподілити по різних відділах", — заявив директор Інституту археології Петро Толочко.

Тим часом Олексій Онищенко продовжував повторювати, що всі робочі місця будуть збережені, а рішення про оптимізацію структури НАНУ буде спрямовано на додаткове вивчення.

Як відомо, днями колективи Інституту української археографії та джерелознавства ім. Грушевського та Інституту сходознавства ім. Кримського повідомили про плани ліквідації закладів.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".