Інститути археографії та сходознавства НАНУ поки що не ліквідують

Питання про ліквідацію Інституту української археографії та джерелознавства ім. Грушевського та Інституту сходознавства ім. Кримського на засіданні президії Національної академії наук не розглядалося.

Про це ІП повідомили в Інституті української археографії та джерелознавства.

Рішення щодо ліквідації інститутів так і не було внесено до порядку денного засідання президії НАНУ,

"Ми свідомі того, що це лише перший результат зусиль співробітників Інституту, який був би неможливий без величезної підтримки українського громадянського суспільства, а також учених з інших наукових установ та університетів України та багатьох провідних українознавців США, Канади, Англії, Італії, Австралії", йдеться у листі інституту.

Автори листа обіцяють "своїми науковими працями дати гідну відповідь опонентам та виправдати довіру всіх, хто нас підтримав".

Ще перед засіданням президії Академії академік-секретар відділення історії, філософії й права НАНУ Олексій Онищенко заявив, що "до порядку денного питання об'єднання не внесене", повідомляє Комерсант

"Ви зняли це питання з порядку денного, побоявшись суспільного резонансу. Проведіть експертні слухання про необхідність таких змін, а поки розблокуйте роботу інститутів — дайте нам призначити собі керівництво й перереєструйте нарешті ради по захисту дисертацій",— відповідали протестувальники, які проводили пікет проти реорганізації. 

Фото: radiownet.pl

Через годину після початку засідання президії Онищенко знову вийшов до мітингувальників і заявив, що ніяких рішень про об'єднання установ не ухвалювалося. 

Втім, керівництво НАНУ поки не має наміру відмовлятися від планів по реорганізації інститутів. 

"Об'єднання необхідне, оскільки цей інститут дублює роботу Інституту історії України. Тому із частини їхніх співробітників необхідно створити Археографічну комісію, а інших... розподілити по різних відділах", — заявив директор Інституту археології Петро Толочко.

Тим часом Олексій Онищенко продовжував повторювати, що всі робочі місця будуть збережені, а рішення про оптимізацію структури НАНУ буде спрямовано на додаткове вивчення.

Як відомо, днями колективи Інституту української археографії та джерелознавства ім. Грушевського та Інституту сходознавства ім. Кримського повідомили про плани ліквідації закладів.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.