Поховання голови Гестапо знайшли на єврейському кладовищі

Керівник Гестапо [політичної поліції Третього рейху] Генріх Мюллер похований на єврейському кладовищі у берлінському районі Мітте.

Про це повідомляє "Шпіґель" із посиланням на таблоїд Bild.

"Тіло Мюллера було поховане в масовій могилі у 1945 році", - цитує газета директора Центру пам'яті опору нацизму Йоганна Тухеля, який знайшов інформацію про шефа Гестапо у музейних архівах.

Також Bild опублікував офіційний документ, де представники району Мітте підтверджують факт поховання.

Досі вважалося, що Мюллер пережив Другу світову. За повідомленням західних спецслужб, улітку 1949 року його нібито бачили в Карлових Варах [тодішня Чехословаччина].

"Розвідники помилялися, - зазначив з цього приводу Тухель. - Тіло Мюллера поховальна команда знайшла в серпні 1945 року в тимчасовій могилі біля колишнього Імперського міністерства авіації [навпроти цієї споруди розташовувався офіс Гестапо - ІП].

 Могила єврейського філософа Мозеса Мендельсона, похованого на Мітте, і фото Генріха Мюллера. Колаж: Bild.de

Схоже, начальник Гестапо загинув під час фінального радянського наступу на Берлін - 2 травня 1945 року або кількома днями пізніше. 

У серпні тіло Мюллера - за словами Тухеля, на ньому був генеральський мундир із посвідченням особи - перепоховали разом із іншими жертвами на єврейському кладовищі у центрі міста. Пізніше через бюрократичну плутанину інформація про місце поховання зникла.

Пам'ятник євреям-жертвам нацизму на кладовищі в Мітте. Встановлений у 1985 році

"Те, що один із найбільш жорстоких нацистських злочинців виявився похованим на єврейському кладовищі - це обурлива нетактовність, яка паплюжить пам'ять жертв Голокосту", - прокоментував знахідку голова Німецької єврейської ради Дітер Ґрауманн. В юдейському праві земля на кладовищі вважається святою.

Як відомо, у серпні 2013 року у Берліні зрівняли з землею могилу автора нацистського гімну Горста Весселя, оскільки це місце стало культовим для неонацистів.

У березні 2012 року з тих же причин влада австрійського міста Леондінге знесла надгробний пам'ятник із могили батьків Адольфа Гітлера.

У липні 2011 року з тих же причин за рішенням місцевої влади Німеччини було знищено могилу одного з чільних діячів нацистської партії Рудольфа Гесса. Прах Гесса при цьому спалили й розвіяли над морем.

Генріх Мюллер - начальник Гестапо [німецька абревіатура від "таємна державна поліція"], політичної поліції у складі Головного управління імперської безпеки Третього рейху. Його повоєнна доля була однією з найбільших таємниць XX сторіччя, ставши частиною конспірологічних теорій.

Мюллер - організатор "остаточного вирішення єврейського питання" нацистами. Оберштурбанфюрер СС Адольф Ейхман, який керував "єврейським" відділом у Гестапо, був безпосереднім підлеглим Мюллера. Разом вони планували депортацію і знищення європейських євреїв.

Дивіться також інші матеріали за темами "Нацизм" і "Некрополі"

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.