На Львівщині будують пам'ятник жертвам Голокосту

У містечку Рава-Руська (Львівська область) будуть меморіал загиблим у роки Другої світової війни євреям.

Проект реалізують за підтримки німецького уряду та ініціативи Берлінського офісу американського єврейського комітету, повідомляє Радіо Свобода.

Меморіал у Рава-Руській облаштовують на місці, де в роки німецької окупації було вбито п’ять тисяч євреїв, у тому числі жінок, дітей і літніх людей. Більшість із них були мешканцями Рава-Руського ґетто, а також утікачами з потягів, що везли євреїв у табір смерті у Белжець (нині територія Польщі).

У радянський час землю звідти вивозили на дороги. Поруч із планованим меморіалом пам’яті розташовано єврейський цвинтар, де збереглися старі плити. Тут зведуть стіну пам’яті. 

"Цих людей вбили, нікого не ховали, всіх просто закинули в спільну могилу, - зазначив представник комітету Моріс Герфшт. - Коли ми сюди приїхали, то кості були скрізь. Було дуже боляче на це дивитись, бо за єврейським законом, душа неспокійна, коли її тіло неспокійне", – каже Моріс Герфшт.

За даними дослідників, загалом у Раві-Руській нацисти вбили близько 17 тисяч євреїв. 

До війни більшість мешканців містечка складали євреї. Після німецької окупації корінних жителів майже не залишилось, а з 6 тисяч євреїв у місті вижили близько 20, яких переховали місцеві жителі, ризикуючи власним життям.

Меморіали облаштують ще на чотирьох місцях масового розстрілу євреїв

Мер Рава-Руської Ірина Верещук наголосила, що трагедія євреїв, які жили у місті, творили його атмосферу, це важлива історія міста, про яку потрібно пам’ятати і пошанувати загиблих, турбуватись про місце їхнього поховання.

До кінця осені цього року меморіал планують повністю збудувати, а вже навесні відкрити. У рамках "Програми облаштування місць масового розстрілу євреїв під час Другої Світової війни у гідні місця пам’яті" наступного року буде пошановано ще чотири таких місця в Україні.

Дивіться також інші матеріали за темами "Євреї", "Голокост" і "Монументи"

Година папуги. Ґудзики з Харкова

Станіслав Мікке вчепився у київського прокурора Андрія Амонса: "Хто це зробив?!" Більшість могил мала дивну рису — сліди від величезних бурів: земля була перемішана із перемеленими людськими кістками, зітлілим одягом та металевими ґудзиками. Подекуди траплялися великі грудки якогось білого хімікату.

Як дипломати УНР у Празі на інформаційному фронті воювали

Інформаційна війна – це, звісно ж, не винахід нинішнього часу. Нам часто здається, що ті інформаційні виклики, перед якими ми стоїмо сьогодні, є унікальними з огляду на нові технології, які приніс початок третього тисячоліття. Частково це правда. Сто років тому не існувало ні телебачення, ні інтернету, ні соціальних мереж. Однак вже існували газети і журнали, які були потужною зброєю впливу на громадську думку і позицію еліт.

Сталева труна на вісім персон

17 лютого 1864 року, сто п'ятдесят сім років тому, підводний човен "Hunley" конструкції Горація Ханлі атакував і потопив паровий шлюп "Housatonic" і це була перша в історії успішна атака корабля з глибини. Не надто тямущі в історії люди приписують Жулю Верну купу передбачень, і в тому числі – мало не винахід підводного човна. Це не так, це дуже сильно не так. Чистих передбачень у Жуля Верна дуже мало, а підводних човнів на той час було збудовано вже з десяток.

«Нормалізація» Ґустава Гусака

«Страх. Зі, страху, що його звільнять з роботи, вчитель навчає в школі речей, котрим не вірить. Зі страху за своє майбутнє, учень їх повторює. Зі страху, що не зможе продовжувати навчання, він вступає в Союз молоді і робить те, що йому наказують. … Зі страху через наслідки, люди беруть участь у виборах, обирають запропонованих кандидатів і роблять вигляд, що вважають це справжніми виборами…». Вацлав Гавел дописав текст, котрий отримав назву «Лист Ґуставу Гусакові». Надворі була весна 1975 року, в Чехословаччині панувала «нормалізація», а її незмінним символом був Ґустав Гусак – президент країни та генеральний секретар ЦК КПЧ. Людина карколомної і неоднозначної долі.