Спецпроект

Музей науки в Лондоні дослідив майбутнє 3D друку. ФОТО

3D друковані об'єкти представили журналістам на виставці "3D: друк майбутнього" в музеї науки в Лондоні 8 жовтня 2013, за день до її публічного відкриття.

Про це пише epochtimes.ru.

Друк на тривимірних принтерах зараз в основному виробляється з використанням пластику, але фактично для виготовлення об'ємних моделей може бути використаний будь-який матеріал, включаючи, наприклад, шоколад. З 3D принтером фахівці різних областей пов'язують майбутній розвиток. Так у промисловості проектувальник може виготовити вигадану нову деталь на принтері, а дизайнер інтер'єру - реалізувати якийсь бажаний предмет.

В Лондонському музеї представлені об'єкти, виготовлені на 3D-принтері

Навчившись користуватися таким пристроєм, людина в майбутньому зможе сама виготовити будь-яку необхідну деталь в домашніх умовах, не звертаючись для цього в спеціальні сервіси для постачання виготовлених на заводах деталей. Це може бути зламана деталь автомобіля або якого-небудь побутового обладнання. Останні розробки вчених говорять про те, що незабаром такий 3D принтер може створити без особливої ​​підготовки будь-хто, маючи комп'ютер з необхідною програмою. Зараз розробкою 3D принтерів займаються провідні світові технологічні компанії. Наприкінці вересня 2013 японський Yahoo представив прототип 3D принтера, оснащений голосовим пристроєм, який дозволить друкувати потрібні об'єкти, давши голосову вказівку принтеру.

Серед переваг 3D друку виділяють також нанесення меншого збитку екології в порівняння з промисловим виробництвом, меншу енерговитратність, споживання менших грошових і людських ресурсів.

Серед противників впровадження технології 3D друку - компанії - правовласники. За прогнозами аналітиків, з впровадженням такої технології різко збільшаться крадіжки інтелектуальної власності, від чого збитки компаній кожен рік становитимуть до 100 млрд доларів.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.