Голодомор загальмував формування політичної нації - історик
Одним з наслідків Голодомору стало гальмування процесу формування української політичної нації.
Про це в інтерв'ю "Голосу Америки" заявила старший науковий співробітник відділу історії України 20–30-х рр. ХХ ст. Інституту історії України НАНУ Людмила Гриневич.
На думку науковця (Гриневич є автором дослідження "Хроніка колективізації та Голодомору в Україні 1927-1933"), Україна досі відчуває наслідки тих подій.
Гриневич зазначила, що заперечення того, що Голодомор був актом геноциду проти українського народу, найімовірніше, є наслідком непоінформованості або політичної заангажованості.
"Держава надто мало сьогодні робить для того, щоб наукові знання популяризувалися, - наголосила історик, додавши, що частина людей не хоче знати факти про Голодомор. - Міфологізоване знання змінити неможливо. Якщо у людини є якісь стереотипи, вона не прагне нового знання, вона просто вірить".
На думку Гриневич, наукові докази [того, щодо Голодомор був спробою геноциду населення УРСР] існують, решта - політика.
Також історик припустила, що серед людей, які не вважають Голодомор геноцидом, можуть бути нащадки його організаторів.
За останніми соціологічними дослідженнями, 66% українців вважають Голодомор геноцидом, 22% заперечують таке твердження.
На сьогодні Голодомор в Україні 1932-1933 років офіційно визнали геноцидом українського народу і засудили 23 країни світу: Австралія, Андорра, Аргентина, Бразилія, Ватикан, Грузія, Еквадор, Естонія, Іспанія, Італія, Канада, Колумбія, Латвія, Литва, Мексика, Парагвай, Перу, Польща, Словаччина, США, Угорщина, Чехія, Чилі.
Читайте також на ІП конспект лекції Людмили Гриневич: "Ще в 1930-му проти радянської влади повстав 1 млн українців"
