На Луганщині знищують пам'ятку археології

На Луганщині екскаватором розрили територію пам’ятки археології та архітектури "Печери", які знаходяться у селищі Іванівка Антрацитівського району.

Про це повідомив народний депутат, голова підкомітету з питань охорони та популяризації культурної спадщини ВР Олександр Бригинець.

Повідомлення про руйнування надійшло від представника Українського козацтва в Луганській області.

В той же час, як стало відомо нардепу, межі охоронної зони пам’ятки не визначені та інформаційні дошки, які б вказували на приналежність даного об’єкта до пам’яток, не встановлено.

"Звичайно, винними в цій ситуації є не лише ті, хто розрив територію пам’ятки, адже незнання закону, як відомо, не звільняє від покарання за його порушення, але в першу чергу влада, яка не встановила таблички, які б вказували, що це територія пам’ятки, - зазначив Бригинець. - Тому карати треба не лише розривачів пам’ятки, а й владу, яка халатно ставиться до виконання покладених на неї обов’язків".

Нардеп звернувся до Генеральної прокуратури України з проханням вжити відповідних заходів прокурорського реагування направлених на виявлення порушників, які розрили прилеглу територію в безпосередній близькості від пам’ятки археології та архітектури "Печери" та розібратися у бездіяльності чиновників.

Пам’ятка археології "Печери" розташована у лісі під селом. В печерах знаходиться культовий комплекс - за попередніми висновками, місце поклоніння богам чи жертовник.

Як відомо, у травні 2013 року археологи Східноєвропейського університету ім.Даля виявили на Луганщині місце розташування літньої ставки хана Золотої Орди (орієнтовно XIV століття).

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Три роки війни в Україні: погляд військового репортера з Словенії

"Буча - це українська Сребреніца", - каже Боштян Відемшек. Словенський військовий репортер збирає матеріал для нової книги, у якій сучасна російсько-українська війна зіставляється з Першою світовою, а усі події планує висвітлювати лише в теперішньому часі. Нещодавно журналіст відвідав Ужгород, після чого опублікував у словенській газеті "Дело" статтю про війну в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Спілка Української Молоді. Як 100 років тому у Києві було створено, а потім знищено студентське підпілля

СУМ заявив про себе в травні 1926-го. В Парижі загинув Симон Петлюра і юнаки вирішили про це розголосити. Ввечері 30 травня в Софійському Соборі відправляли панахиду на пошану 10-ліття смерті Івана Франка. Микола роздрукував близько 100 листівок, розміром 5 х 15 см, зі словами: "Люди, Укранці! Знову пролилася невинна кров кращого сина України. Доки-ж терпіти. Схаменіться, будьте люди...". На кінець відправи Павлушков, Матушевський та Бобир кинули з хорів листівки у натовп.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".