На Луганщині знищують пам'ятку археології

На Луганщині екскаватором розрили територію пам’ятки археології та архітектури "Печери", які знаходяться у селищі Іванівка Антрацитівського району.

Про це повідомив народний депутат, голова підкомітету з питань охорони та популяризації культурної спадщини ВР Олександр Бригинець.

Повідомлення про руйнування надійшло від представника Українського козацтва в Луганській області.

В той же час, як стало відомо нардепу, межі охоронної зони пам’ятки не визначені та інформаційні дошки, які б вказували на приналежність даного об’єкта до пам’яток, не встановлено.

"Звичайно, винними в цій ситуації є не лише ті, хто розрив територію пам’ятки, адже незнання закону, як відомо, не звільняє від покарання за його порушення, але в першу чергу влада, яка не встановила таблички, які б вказували, що це територія пам’ятки, - зазначив Бригинець. - Тому карати треба не лише розривачів пам’ятки, а й владу, яка халатно ставиться до виконання покладених на неї обов’язків".

Нардеп звернувся до Генеральної прокуратури України з проханням вжити відповідних заходів прокурорського реагування направлених на виявлення порушників, які розрили прилеглу територію в безпосередній близькості від пам’ятки археології та архітектури "Печери" та розібратися у бездіяльності чиновників.

Пам’ятка археології "Печери" розташована у лісі під селом. В печерах знаходиться культовий комплекс - за попередніми висновками, місце поклоніння богам чи жертовник.

Як відомо, у травні 2013 року археологи Східноєвропейського університету ім.Даля виявили на Луганщині місце розташування літньої ставки хана Золотої Орди (орієнтовно XIV століття).

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".