У Києві - виставка про злочини комуністів і нацистів

У Києві напередодні відзначення 80-х роковин Голодомору презентують виставку "Тоталітаризм у Європі: фашизм - нацизм - комунізм".

Про це повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

Виставка підготовлена Платформою європейської пам’яті та сумління у співпраці з науковими центрами країн Центральної та Східної Європи, які досліджують тоталітарну епоху у власних країнах країні.

Вона розповідає про те, що тоталітаризм — це не тільки СРСР і Німеччина, і не тільки у міжвоєнний період. Це — Україна з 1917 року, країни Прибалтики з 1940 року, Польща з 1939 року, Німеччина з 1933 року, Словенія з 1941 року, Угорщина, Румунія, Болгарія — з 1944 року. Для них епоха тоталітаризму завершилася у 1989-1991 роках.

У виставці представлено історію Литви, Латвії, Естонії, Польщі, Німеччини, Чехії, Словаччини, Нідерландів, Словенії, Румунії, Болгарії та України у той час, коли їм довелося пережити тоталітарний експеримент над собою. Всі ці країни, крім Нідерландів, потерпіли і від нацизму, і від комунізму.

Час і місце: 22 листопада, п’ятниця, 11:30. Київ, Український дім (вул. Хрещатик, 2).

Експозиція пройде в рамках Міжнародного форуму до 80-х роковин Голодомору, організованого Громадським комітетом із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду ’32-33 років в Україні.

Платформу європейської пам’яті та сумління було створено у жовтні 2011 року. Наразі ПЄПС об’єднує 37 урядових, академічних та музейних установ із 13 країн Євросоюзу, Молдови, України, а також Канади. Метою організації стало об’єднання зусиль задля поширення інформації про діяльність тоталітарних режимів і вшанування пам’яті жертв.

Від України учасниками ПЄПС є Центр досліджень визвольного руху та Меджліс кримськотатарського народу.

У червні 2012 року на конференції в Європейському парламенті у Брюсселі Платформа заснувала правову експертну групу для роботи над створенням наднаціональної інституції правосуддя для засудження важких злочинів, скоєних комуністичним тоталітарним режимом.

23 листопада — Всенародний день пам’яті жертв Голодомор-геноциду 1932-33 років. В цю суботу в Україні і ще 32 країнах світу люди прийдуть до пам'ятних знаків жертвам геноциду та запалять свічки в пам'ять мільйонів вбитих голодом.

У Києві о 14:00 від ст. м. Арсенальна розпочнеться спільна хода до Національного меморіалу Голодомору; з 15:00 — пам’ятні заходи біля  Національного меморіалу Голодомору; о 16:00 — загальнонаціональна хвилина мовчання і початок акції "Запали свічку пам’яті".

Харківські адреси Миколи Міхновського

Де мешкав і працював Микола Міхновський у Харкові? Це важливе питання для належного вшанування пам’яті основоположника української незалежності (самостійності) досі належним чином не досліджене. В Харкові, зокрема, дотепер немає йому пам’ятника.

Молоде життя Євгена Побігущого-Рена

Незважаючи на польську займанщину, українське життя в Коломиї, зглядно у молоді, дуже активне і рухливе. Діють у місті два українські покоління – батьки молодих людей, і вони самі – нове покоління українських патріотів. Оці "молоді" страждають від програної боротьби батьків, їхнього сидіння і квиління про те, що треба змиритися з фактичним станом. Натомість молоді час від часу все голосніше ставлять своїм завданням визволення рідної землі від окупантів і загарбників, особливо ті, що вже воювали за Україну

«Західні Креси»: українська спадщина східних земель III Речі Посполитої

На значній частині східних земель III Речі Посполитої протягом століть розвивалися українська культура і мова. Нині польське суспільство часто не бачить або недооцінює українського виміру культурної спадщини цих земель.

Знайти місце для шляхти в українській історії. Візія оптимістична

Події середини XVII cт., що кардинально змінять українську історію, ми оцінюємо через кілька століть потому. Знаємо, як струсонуть вони Річ Посполиту та світ навколо неї; знаємо, до яких наслідків призведуть. Їх учасники, проте, таких знань не мали, вони діяли так, як диктувала їм тогочасна система цінностей. Цінності ж залежали від того, до якого стану людина належала, в якій частині держави жила, в якій родині народилася й чим у житті займалася. Додаймо, що історія – це не хімічний дослід, де всі елементи зважено й пораховано. Тож ми можемо хіба що здогадуватися, якого елементу виявилося забагато, а якого – забракло, щоб на позір стабільний світ злетів у повітря