Спецпроект

Депутати заважають Музею Шевченка реформуватися - заява. ОНОВЛЕНО

Комітет ВР з питань культури і духовності, очолюваний В'ячеславом Кириленком, ставиться до колективу столичного музею Шевченка неконструктивно та заважає йому готуватися до 200-річчя Кобзаря.

Про це йдеться у заяві музею, яку цитує ukrinform.ua:

"На вимогу Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності ініціюються неконструктивні громадські обговорення, через які колектив просто не може працювати в нормальному режимі. На безплідні багаточасові обговорювання витрачається дорогоцінний час, а до 9 березня залишилося 4 місяці!", - наголошують музейники.

За їхніми словами, замість конструктивних пропозицій щоразу звучать лише вимоги повернути попередню експозицію:

"Наголошуємо, що експозиція музею не змінювалася з 1989 року. Адже у 2006 році відбулося оновлення експозиції на базі попередньої (1989 року) і концептуально вона лишилася незмінною: монографічний спосіб, за хронологічно-тематичним принципом побудови експозиції.

У цьому зв'язку так звану "оновлену" (до речі, за один лише місяць!) експозицію 2006 року відвідували переважно учні та студенти, яких приводили викладачі. Шевченка представляли так само, як і 25 років тому!

Саме тому на обговоренні концепції нової експозиції музею Євген Сверстюк зазначив, що "Експозиція була зроблена не для того, щоб ми полюбили Тараса Шевченка, а щоб ми з допомогою Шевченка полюбили совєтський режим".

До того ж, експозиція 2006 року була перенасиченою експонатами, що відволікало увагу відвідувачів, також було відсутнє відповідне експозиційне обладнання для представлення оригіналів, ідеться у заяві.

Саме тому впродовж років оригінали графіки Шевченка (акварелі) показувалися лише в березні-травні, під час Шевченківських днів, і це при тому, що Національний музей Тараса Шевченка зберігає 90% художнього доробку митця, наголошують музейники.

ОНОВЛЕНО 27.11.2013:

З аналогічною заявою колектив музею звернувся до президента Віктора Януковича.

"Плідно працювати в умовах постійного психологічного пресингу та цілеспрямованої інформаційної кампанії з дискредитації Музею і його колективу – неможливо", йдеться у відкритому листі на ім'я Януковича.

Завдяки указу президента 257/2012 "Про додаткові заходи з підготовки та відзначення 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка", в 2013 році розпочалися довгоочікувані ремонтно-реставраційні роботи, по завершенню яких оригінали творів Шевченка і інші 90 тис. експонатів переїдуть у більші, спеціально обладнані приміщення, наголошують музейники.

Однак, йдеться у листі, всі ці позитивні зрушення висвітлюються у деяких ЗМІ як знищення музею.

"Представники "української громадськості", за підтримки голови Комітету Верховної Ради з питань культури і духовності В’ячеслава Кириленка, збурюють суспільство та оприлюднюють у пресі відверто неправдиві факти про ремонтно-реставраційні роботи та нову експозицію музею, мовляв тут будують підземний паркінг, ресторан, багатоповерхівку?! - бідкаються музейники. - Ми турбуємося, чи хтось зрештою відповість за відверту брехню на адресу музею?"

"Тому до 200-річчя необхідно створити нову експозицію, в якій буде представлено увесь творчий здобуток митця без ідеологічного нашарування минулого та суб’єктивної інтерпретації сучасності, - йдеться в листі. - Українці заслуговують на європейського рівня експозицію в музеї Тараса Шевченка!"

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.