Спецпроект

Влада перейнялася будівництвом Музею Лесі Українки у Грузії

Міністерство закордонних справ України звернулося до Кабінету Міністрів України з проханням передбачити кошти на будівництво нового приміщення Музею Лесі Українки в м. Сурамі (Грузія).

Про це повідомляє прес-служба народного депутата, Олександра Бригинця. 

Міністерство прозвітувало, що до кінця 2013 року за рахунок коштів спонсорів планується виготовити проектно-кошторисну документацію на будівництво Музею Л.Українки. Саме будівництво також фінансуватиметься за рахунок спонсорів. Саме тому у зв’язку із відзначенням у 2021 році 150-річчя від Дня народження Л.Українки, МЗС звернулося до Кабміну з проханням передбачити у ві дповідній урядовій програмі кошти на реалізацію зазначеного вище проекту.

Тобто, з одного боку Міністерство говорить, що Музей будуватиметься за гроші спонсорів, з іншого - просить передбачити відповідні гроші в Держбюджеті.

11 липня 2013 року Грузія прийняла клопотання ГО "Спілка Л. Українки в Грузії" щодо будівництва нового приміщення музею на місці старого, виділивши рішенням зборів управи (районної ради) Хашурського муніципалітету земельну ділянку під будівництво музею. З огляду на обмеженість державного та місцевого бюджетів, грузинська сторона не має можливості забезпечити фінансування видатків та будівництво нового приміщення музею. 

Тому на сьогодні опрацьовується можливість вирішення цього питання у рамках бюджетної програми "фінансова підтримка забезпечення міжнародного позитивного іміджу України, заходи щодо підтримки зв’язків з українцями, які проживають за межами України".

За домовленістю із місцевою владою Грузії, замовником будівництва нового приміщення музею виступатиме товариство Лесі Українки, яке очолює колишній мер м. Сурамі Т.Гоголадзе.

Будівля ХІХ ст., в якій протягом 60 років діяв Музей Лесі України в грузинському місті Сурамі, суттєво зносилася та має усі ознаки аварійної. Саме тому, за висновками грузинського ТОВ "Прогресі", потребує заміни, бо вкладати гроші в її реконструкцію недоцільно.

Теми

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.