У Києві - "гіперреалістична виставка" про визволення міста. ФОТО

У Національному військово-історичному музеї України відбудеться відкриття виставки "Даєш Київ!".

Мета виставки - "відобразити у гіперреальності" фрагменти Київської наступальної операції з визволення столиці України – міста Києва.

Організатори: Міністерство оборони, Національний військово-історичний музей, музей родини Шереметьєвих і громадська організація "Київський клуб "Червона зірка", за сприяння Національного музею-заповідника "Битва за Київ у 1943 році" (с. Лютіж), Національного університету оборони, державних архівів та ін.

Експозиція демонструє події Київської наступальної операції, у ході якої відбулося визволення столиці. Представлені інсталяції – сцени форсування ріки, імітовані схили, що ведуть до місця переправи через Дніпро, звуковий та візуальний ряд – все це допоможе зануритися у тогочасні воєнні дії.

"Гіперреальність"

Архівні документи і фотографії, обмундирування солдат і офіцерів ІІІ Рейху висвітлюють німецький воєнний порядок у період окупації.

Фото надані організаторами виставки

Як стверджується у прес-анонсі, за допомогою гіперреалістичних інсценувань учасникам екскурсії "надана можливість разом із військовими частинами Радянської армії, партизанськими загонами та підпільними партійними організаціями пройти шляхом визволення головного міста України".

 1943 рік, сапери готують переправу

Час і місце заходу: 6 листопада 2013 року, 12:20. Національний військово-історичний музей України (Київ, вул. Грушевського 30/1).

Як відомо, у жовтні 2013 року посаду директора музею отримав Владислав Таранець - голова правління клубу "Червона Зірка" (одного з організаторів гіперреалістичної виставки).

Одразу ж після цього він призначив своїм заступником 23-річну Анастасію Фурман.

Дивіться також:

Янукович подивився реконструкцію форсування Дніпра. ФОТО

На Черкащині відзначили 70-річчя Десанту Смерті. ВІДЕО

"У вогні не згорів, у Дніпрі не втонув". Спогади про форсування

Танки в снігу. Реконструкція боїв під Києвом 1943-44 років. ФОТО

"Під Ясногородкою діда поранило. Той осколок він носив до смерті"

Відкрилася виставка про Київ під час і після окупації. ФОТО

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.