Вікіпедія визначила 10 найкращих фотографій пам'яток. ФОТО

Громадська організація "Вікімедіа Україна" підвела підсумки конкурсу "Вікі любить пам'ятки - 2013", відібравши найкращі світлини. Серед фотографій-переможниць найбільше пам'яток - з Одеси, Галичини, Чернівців і Криму.

Про це повідомляє прес-служба організації.

За час проведення конкурсу від 604 учасників було отримано 35 710 фотографій, загальний розмір яких склав 109 215 мегабайт.

 Мечеть Джума-Джамі в Євпаторії (Крим). Збудована у XVI сторіччі, названа на честь фундатора, кримського хана Девлета І Герая. Фото: Євген та Ольга Махоньки

Конкурс тривав з 1 по 30 вересня з метою поширити знання про культурну спадщину світу, зібравши фото усіх пам'яток культурної спадщини та проілюструвавши ними статті у Вікіпедії.

 Архітектурний ансабль вул. Ольги Кобилянської в Чернівцях, поч. XX сторіччя. В часи Австро-Угорської імперії вулиця мала назву Панська (Герренґассе). Фото: Максим Присяжнюк

Нагородження переможців конкурсу відбудеться 9 листопада у Києві. На церемонію запрошено усіх фіналістів.

Керч (Крим). Царський Курган (IV ст. до н.е.)— одна з найбільших уцілілих поховальних споруд полісів Стародавньої Греції. Вочевидь, ідеться про Боспорську державу. Фото: Анатолій Щербак

Світлини українських учасників буде презентовано на суд міжнародного журі.

 Замок князів Острозьких у Дубно (Рівненська область). Збудований у XV сторіччі, реставрований на початку XVII-го у стилі ренесансу, бастіонного типу за сучасними італійсько-голандськими зразками. Фото: Катерина Байдужа

До 18 листопада Вікіпедія оголосить найкращого фотографа історичних пам'яток світу.

А це фото з другої десятки переможців. Дзвіниця Вознесенського монастиря в Переяславі (Київщина). Збудована в 1700 році на кошти гетьмана Івана Мазепи. Фото: Антон Петрусь

У 2012 році Україна була четвертою за кількістю сфотографованих історичних об'єктів у рамках конкурсу "Вікі любить пам'ятки".

Дивіться також:

Топ-16 переможців конкурсу Вікіпедії. ФОТО

Карпатські церкви - у списку Світової Спадщини. ФОТО

"Найісторичніша" станція київського метро - у топ-20 Європи. ФОТО

Радянська індустріальна забудова. Її зробили капіталісти. ФОТО

Замки і храми Західної України з повітря. ФОТО

Львів сьогодні і 100 років тому. ФОТО

Інші матеріали за темою "Архітектура"

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.