Україна - четверта в конкурсі з фотографування історичних пам'яток

За числом завантажених фотографій на міжнародному фотоконкурсі "Вікі любить пам’ятки" Україна вийшла на четверте місце в світі, обігнавши Францію.

За даними інструментального сервера конкурсу на 28 вересня 560 учасників завантажили 21 800 світлини, однак ці числа невпинно зростають, повідомляє "Вікімедіа Україна".

Водночас, загальне число пам’яток перевищує 40 000.

Мета конкурсу "Вікі любить пам'ятки" – зібрати у Вікіпедії фотографії усіх пам’яток культурної спадщини світу.

Конкурс триватиме до 30 вересня. Протягом цього часу фотографи і фотолюбителі різних країн завантажуватимуть свої фотографії на Вікісховище. 21 жовтня в кожній країні будуть відібрані найкращі фотографії, що будуть представлені на суд міжнародного журі, а до 18 листопада буде оголошено найкращого фотографа світу за версією Фонду Вікімедіа.

Українська частина конкурсу вже претендує на рекорд за числом фотографій, наданих на фотоконкурси в Україні.

Число переможців буде взначатися в залежності від кількості спонсорів, які нададуть призи. Будуть відзначені як автори найкращих фотографій, так і фотографи, які відзняли найбільше число пам’яток.

Детальніше — на сайті wlm.org.ua.

Нагадаємо, на початку вересня 2012 року Україна стала десятою за кількістю сфотографованих об'єктів у рамках конкурсу "Вікі любить пам'ятки".

Вікіпедія - електронна енциклопедія, заснована в 2001 році Джиммі Bейлсом і Ларрі Сенгером. Власником сайту виступає "Фонд Вікімедіа", що має 19 регіональних представництв.

Основною особливістю енциклопедії є те, що створювати і редагувати статті може, в принципі, кожен користувач інтернету. Вікіпедія створюється багатьма добровольцями з усього світу на 282 світових мовах. Вона містить понад 20 мільйонів статей.

Українська Вікіпедія за числом статей (більше 400 тисяч) перебуває на 14-місці в світі, а за щомісячною відвідуваністю у 2012 році займала від 26-го (у червні і серпні) до 20-го (у квітні) місця серед 285 Вікіпедій різними мовами світу.

У листопаді 2011 року повідомлялося, що українська Вікіпедія вийшла на третє місце за темпами зростання популярності.

Теми

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.