Спецпроект

Одесити святкують річницю Ланжерона. ФОТО

На честь його 250-річчя в Одеському історико-краєзнавчому музеї відкрилася виставка.

Про це пише timer.od.ua.

Виставковий проект "Достойний слави він " знайомить глядачів з найбільш яскравими епізодами життя Олександра  де Ланжерона, губернатора Новоросійскього краю, видатного воєначальника, самобутнього літератора, мецената.  Ланжерон був нащадком давнього французького аристократичного роду. Вже в юному віці (19 років) він перетнув Атлантику та взяв участь у боротьбі за Незалежність Сполучених Штатів Америки, за що був нагороджений орденом Цинцинатті. Пізніше, вступивши на військову службу до Росії, Ланжерон брав участь у штурмі Ізмаїла в загоні адмірала Де Рібаса, уцілів у жорстокій Аустерлицькій битві 1805-го року, командував російськими військами у Вітчизняну війну 1812-го року і згодом став наступником славетного Дюка Рішельє в Одесі.

 

Проект "Достойний слави він" заснований на матеріалах Одеського історико-краєзнавчого та Одеського археологічного музеїв, Державного архіву Одеської області, наукової бібліотеки Одеського Національного університету імені І.І. Мечникова і приватних зібрань Тараса Максимюка та Анатолія Дроздовського. Найцінніший експонат виставки - лист Олександра де Ланжерона князю Потьомкіну-Таврійському з проханням про вступ до лав Російської армії, що стоїть під стінами Ізмаїла (1790).

Як відомо, в Одесі є Ланжеронівська вулиця, Ланжеронівський спуск, арка Ланжерона та навіть мис Ланжерон. 

Теми

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".