Спецпроект

Унікальний музей на Волині занепав через нестачу коштів

Частина музею сільського господарства Волині знаходиться у жахливому стані. Утримання іншої частини, скансену під відкритим небом, не фінансується взагалі.

Про це пише volynpost.com.

Директор музею-скансену Олександр Сердюк просить збільшити фінансування музею з бюджету області. За його словами, музей складається з двох частин – 7 залів у Будинку культури Рокинь і експозиції під відкритим небом, яку називають Козацьким зимівником. Середюк нагадав, що у музеї – 9 дерев’яних хат, вони звезені зі всієї Волині. Так, встановлена цьогоріч хата, яку знайшли у Шацькому районі, одна з найстаріших в Україні і датується 1804 роком. Як зауважив директор музею, земля належить державі як "дендрофонд" і не може бути приватизованою. Олександр Середюк розповів, що музей потребує збільшення дотації в три рази, адже за останні кілька років держава не дала жодної копійки на експозицію просто неба. Мовляв, фінансування передбачено у відповідній регіональній програмі, але його недостатньо. А між тим, зі слів директора, Будинок культури перебуває у "жахливому стані" і погано отоплюється навіть попри те, що нещодавно у ньому встановили нові електробатареї. Члени бюджетної комісії Волинської облради вже  доручили управлінню культури опрацювати питання відокремлення частини музею із ймовірним її приєднанням до Волинського краєзнавчого музею як філіалу. Тільки після цього фінансування закладу може бути збільшено на законних засадах. 

Теми

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.