Історики з СНД разом підготують посібник про Другу світову

Історики з країн СНД разом підготують навчальний посібник з історії Великої Вітчизняної війни.

Рішення було прийнято на засіданні Асоціації директорів інститутів історії країн СНД, повідомляє ІТАР-ТАСС із посиланням на директора Інституту світової історії Російської академії наук Алєксандра Чубар'яна.

"Ми з директорами прийняли спільне рішення, - зазначив російський академік. - Консенсус був досягнутий на тому, що книга буде написана до 70-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній та Другій світовій війні" [до 2015 року - ІП].

За словами Чубар'яна, в істориків деяких країн СНД особлива позиція щодо назви тієї війни: "У молдавської академії наук офіційна позиція - Молдавія брала участь у Другій світовій війні, а не у Великій Вітчизняній".

"Концепцію нової книги готують наші білоруські колеги" , - уточнив він.

У засіданні Асоціації директорів інститутів історії в Києві брали участь Україна, Росія, Білорусь, Казахстан, Азербайджан, Вірменія, Молдавія і Таджикистан.

Керівники інститутів історії Киргизстану і Узбекистану, за словами Чубар'яна, надіслали свою письмову згоду. Про участь Грузії не повідомляється.

Нагадаємо, у вересні 2012 року було оголошено про завершення першої частини спільного українсько-російського посібника для вчителів з історії. Тоді ж Міносвіти України повідомило, що не змінюватиме заради цієї книги шкільну програму.

Ряд українських істориків заявляли, що написання такого підручника є нереальним.

У вересні 2011 року голова МЗС Росії Сєргєй Лавров стверджував, що написанню підручника заважають "націоналістичні настрої".

Читайте також інтерв'ю Алєксандра Чубар'яна: "Україна в СРСР отримала і позитив, не тільки репресії"

Карабах 1988 – 2020: як не заплутатися у районах та назвах населених пунктів

Осіння війна 2020 року привернула увагу всього світу до Нагірного Карабаху. Вірмено-азербайджанський конфлікт там триває вже три десятиліття.Однак остання ескалація кардинально змінила контури лінії зіткнення, призвела до істотних політичних наслідків. Ми мали нагоду спостерігати азербайджанський наступ у режимі реального часу. Протягом короткого часу оглядачі опанували назви населених пунктів та районів, ознайомилися із ландшафтом і транспортною інфраструктурою регіону.

Чехословаччина – народження демократії на уламках імперії

У купе потягу, котрий покидав Австро-Угорщину і прямував до Італії, сидів поважний чоловік з доглянутими сивими вусами та капелюхом на голові. Професор філософії, депутат парламенту імперії Габсбургів Томаш Ґаріґ Масарик. Разом з ним в потязі їхала його дочка Ольга. Масарик багато років маневрував між різними політичними течіями, проте в 1914 році, з початком Великої війни, професор прийняв рішення – він зробить все від нього залежне, щоб виникла нова держава – незалежна Чехословаччина. Зараз він прямував в Італію з метою організувати рух опору за кордоном. В разі провалу його задуму, йому і його родині, загрожувала в’язниця. Масарик розумів – або він здобуде державу для свого народу, або вже не зможе повернутися в Прагу.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.

«Чи можна вважати Голодомор геноцидом?»: транскрипт вебінару Німецько-української комісії істориків

24 вересня 2020 відбувся вебінар Німецько-української комісії істориків під назвою «Чи можна вважати Голодомор геноцидом?». Ця дискусія після її анонсування викликала широке обговорення в Україні.