В Парижі відкрили квартиру, в яку 70 років ніхто не заходив. ФОТО

У Парижі виявили квартиру, залишену власниками на початку Другої світової війни. Помешкання перетворилося на "капсулу часу", зберігши з 1940-х інтер'єр і деталі побуту.

Покинуте приміщення виявили після того, як його власниця померла у віці 91 року, пише Дейлі Мейл.

Пані де Флоріан втекла зі столиці Франції на південь країни на початку Другої світової. Вона ніколи не поверталася у Париж і, схоже, у квартиру з того часу ніхто не заглядав, повідомляє видання.

Будинок із "капсулою часу" розташовано у 9-му окрузі Парижу, між площею Піґаль та Оперою. Власник регулярно сплачував комунальні платежі, тож долею помешкання ніхто не переймався до смерті пані Флоріан.

Експерти, яких спадкоємці покійної попросили оцінити майно у квартирі, кажуть, що це було схоже на візит до замку Сплячої Красуні, де час зупинився ще в 1900-х роках.

Фото: dymontiger.livejournal.com

Всі речі були укриті товстелезним шаром пилу і павутиння.

 

Особливу увагу експертів привернув портрет жінки у рожевій сукні пензля італійського класика епохи декадансу Джованні Болдіні. "Не було жодної згадки про цю роботу, вона ніде не виставлялася, - зазначив арт-експерт Марк Оттаві. - Хоча, без сумніву, це був саме він".

 Очевидно, це і є портрет Марти

Зрештою виявилося, що бабуся власниці - актриса Марта де Флоріан - була музою відомого портретиста. 

У квартирі знайшли "палкі листи" шанувальників актриси, які Марта збирала в підшивку. Серед фанатів актриси був французький прем'єр Жорж Клемансо (той самий, що в 1918 році ініціював висадку десанту Антанти на півдні України).

 Всередині "капсули часу"

Коли ж у згортку виявили любовного листа від Болдіні, експерти остаточно упевнилися в автентичності роботи. Портрет було написано у 1898 році, коли Марта де Флоріан мала 24 роки.

 Перший мультик із Мікі-Маусом з'явився у 1928 році. Очевидно, це іграшка нещодавно померлої власниці 

Картину виставили на акціоні зі стартовою ціною 300 тисяч євро. Зрештою її було продано за 2,1 млн - рекордна для робіт Болдіні ціна.

Як відомо, у 2013 році берлінську квартиру, де в 1980-х мешкала громадянка соціалістичної Німеччини Ангела Меркель, було виставлено в добову оренду.

Дивіться також інші матеріали за темою "Побут"

План «Барбаросса». Що думали військові Гітлера?

Хоча було зрозуміло, що однією з головних причин нападу на Радянський Союз було прагнення здобути запаси (передусім нафту), яких бракувало німцям, без відповіді залишалося головне питання: чи мали вони ресурси, щоб здобути ресурси, яких прагнули? Одне слово: чи їхні бажання не перевищували здатність їх задовільнити? Урешті-решт, Гітлер так ніколи й не визнав цього недоліку плану «Барбаросса». Він хотів швидкої війни, щоб отримати доступ до сировини й землі, але сировина, яку він хотів мати найбільше (нафта), була неймовірно далеко.

«Антирадянський» Лифар

Ім’я Лифаря було заборонене на батьківщині протягом довгого часу, а його численні теоретичні праці з історії балету та хореографії не перекладалися російською та не видавалися у СРСР, не дивлячись на високий рівень радянського балету та його популярність як серед партеліти, так і пересічних радянських громадян. Проте йому вдалося (хоча, звісно, він поняття не мав про це) потрапити до секретного радянського видання – «методички» КҐБ 1968 року «Використання можливостей Радянського комітету з культурних зв’язків з співвітчизниками за кордоном у розвідувальній роботі».

Реакція киян на аварію Чорнобильської АЕС та її наслідки

Безпрецедентна техногенна катастрофа, що сталася в ніч на 26 квітня 1986 року на 4-му блоці ЧАЕС надала поштовх для «тектонічних» національних, соціальних та політичних процесів в українському суспільстві. Від початку, потенційна загроза життю та здоров’ю мешканців столичного мегаполісу викликала у них не просто стурбованість і невдоволення, а і, досить, нелояльні до влади закиди. Населення, активно реагувало на подію та її наслідки, а, особливо гостро, в травні того року.

Як українські націоналісти 1 травня святкували в рідному місті Путіна

Первинно 1 травня, як міжнародний день боротьби за права робітників, встановив ІІ Соціалістичний інтернаціонал у 1889 р. Усі українські партії початку XX століття вважали себе частиною соціалістичного руху. Включно із націоналістичною Українською Народною Партією (УНП), створеною М.Міхновським. До того, як російські комуністи та німецькі нацисти поставили «свято праці» на службу своїм ідеологіям, українські націоналісти виводили українців 1 травня на демонстрації, але виключно під синьо-жовтими прапорами. За право українських робітників на власну українську державу.