Спецпроект

Музей історії Києва шукає старі фотографії і спогади

Музей історії міста Києва розпочинає проект "Київ, якого вже немає". Музей просить киян і гостей міста поділитися своїми спогадами та світлинами з видами Києва.

"Навіть якщо ви не киянин(ка), але вам є що згадати, чим поділитися, долучайтеся", повідомляє ФБ-сторінка музею.

Щоб узяти участь, потрібно лише надіслати електронною поштою - kyivhistorymuseum@gmail.com - фотокартку з її коротким описом.

Музей обіцяє опублікувати всі надіслані фото на ФБ-сторінці.

Фото: FB Музею історії Києва

"Якщо ви не маєте можливості оцифрувати фотографію, то принесіть її до музею і ми відскануємо її для вас, - ідеться в повідомленні. - Поділіться своїми спогадами про кав’ярню, в якій була найкраща в місті кава, про крамницю, де можна було дістати бажану платівку, про тихі вулички, парки та ще сотні місць, з яких складається для вас Київ".

Дивіться також інші матеріали за темою "Київ"

Залягти на дно в Брюгге 2019. Уривок з книги "Радіо Афродіта" Олега Криштопи

"Радіо Афродіта" - документальний роман, який розповідає історію підпільного радіо, через постать бельгійця Гезенбрукса й людей із якими він працював пліч-о-пліч. Це оповідь про боротьбу, відвагу, мужність, але й про зраду та кохання. Олег Криштопа 14 років проводив інтервʼю, журналістські розслідування та досліджував документи, щоб написати цей роман.

Мої парламентські вибори: 1990 рік

«…Отрицательное воздействие на обстановку в городе Житомире имели выступления участников республиканского фестиваля «Червона рута», концерты которого проходили 10-11 февраля в Облмуздрамтеатре. В программе, выступлениях пропогандировалась идея «самостоятельной Украины»… - КГБ сигналізувало «нагору» про ситуацію в Житомирі.

Влад Троїцький: «В Україні починає формуватися традиція усвідомлення генезису»

Інтерв’ю з театральним режисером Владом Троїцьким для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Восьме травня. Чому полеглих згадують у тиші

8 травня 1919 року лондонський часопис Evening News надрукував лист одного з своїх дописувачів із міркуваннями про те, як краще відзначити «День миру» - тобто першу річницю завершення світової війни. Його автор закликав започаткувати нову загальнонаціональну традицію - згадувати загиблих у війні хвилинами мовчання.