Спецпроект

Музейники стурбовані вогнищами біля Художнього музею

Український центр розвитку музейної справи (УЦРМС) закликає президента, лідерів опозиції, а також усіх учасників подій на вулиці Грушевського в Києві не створювати загрозу для Національного художнього музею України.

Про це повідомляє Музейний простір.

"[Наші колеги] надзвичайно стурбовані тим, що буквально під стінами НХМУ, де знаходиться колекція найцінніших творів українського мистецтва за 1000 років історії нашого народу, відбуваються сутички протестувальників з міліцією, - заявив голова правління УЦРМС Владислав Піоро. - Музейники України закликають зупинити дії, які створюють загрозу музею".

За словами Піоро, проголосовані руками 16 січня закони суттєво ускладнять роботу самих музеїв, адже фактично позбавляють їх можливості отримувати гранти з іноземних джерел.

У той же час музейники підкреслюють, що влада та опозиція повинні гарантувати безпеку та недоторканість культурної спадщини усього народу, незалежно від політичних уподобань.

"Влада, опозиція, громадські лідери, які мають вплив, повинні зробити все, щоб попередити нанесення шкоди Національному художньому музею України, - ідеться в заяві. - Інакше політики, незалежно від партійних кольорів, будуть нести спільну відповідальність перед нащадками".

Карта місця подій

Національний художній музей України знаходиться у Києві, на вулиці Грушевського, 6. Відстань від місця, де під час сутичок було підпалено автобуси, до музею - близько 100 метрів.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.