НА МІСЦІ СМЕРТІ ВЕРБИЦЬКОГО ВСТАНОВИЛИ ПАМ'ЯТНИК. Фото

Мешканці села Гнідин Бориспільського району Київської області встановили пам'ятник на місці, де було знайдено тіло закатованого активіста Євромайдану Юрія Вербицького.

Про це повідомляє ФБ ЄвроМайдан.

На місці смерті Вербицького гнідинці встановили хрест із фотографією і написом: "Він загинув за нас".

 

Символічна могила активіста Майдану знаходиться в лісі, приблизно за 250 метрів від дороги Київ-Гнідин. До неї веде просіка, біля початку якої теж встановлена фотографія мученика.

 

"Він боровся за правду і загинув за кожного свідомого і несвідомого українця, - повідомляється в ФБ ЄвроМайдан. - Вічна йому пам'ять".

Юрій Вербицький - кандидат фізико-математичних наук, сейсмолог львівського Інституту геофізики Національної академії наук. Він був волонтером на Євромайдані, працював на кухні. Поїхав у Київ, узявши відпустку на роботі.

В ніч із 20 на 21 січня, коли 50-річний Вербицький розносив чай на Грушевського, його поранило в око. Представник Ради Майдану Ігор Луценко відвіз Вербицького в Жовтневу (Олександрівську) лікарню. Звідти обох активістів викрали невідомі - прямо з офтальмологічного відділення - і 15 годин піддавали тортурам.

22 січня тіло Юрія Вербицького було знайдено у лісі під Гнідином. Закатованого до напівсмерті Вербицького зі зв'язаними скотчем руками викинули з машини на морозі 12 градусів і він замерз у лісі.

Ігор Луценко, який після тортур спромігся вийти з лісу в тому ж Бориспільському районі, розповів, що викрадачі особливо жорстоко катували Вербицького через те, що він був львів'янином.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".