Спецпроект

Музей історії Києва не постраждав під час визволення Українського дому

Майно музею, розташованого в Українському домі, не постраждало у результаті штурму будівлі активістами Майдану в ніч на 26 січня.

Про це повідомляє УНІАН із посиланням на провідного наукового співробітника Музею історії Києва Віталія Нахмановича.

"Майно музею ціле, зламані лише двері фонду музею, а також верхній пожежний вихід", - сказав Нахманович.

За його словами, двері могли зламати представники правоохоронних органів для можливого пошуку шляхів відступу після штурму будівлі мітингувальниками в ніч на 26 січня.

Він також зазначив, що під час штурму картини музею, які знаходяться на першому поверсі будівлі, з метою їх збереження було піднято на четвертий і п'ятий поверхи.

"Разом із мітингувальниками, які прорвалися в Український дім, були кілька працівників музею, які швидко зняли картини, записали їх інвентаризаційні номери і підняли на верхні поверхи", - зазначив науковець.

Нахманович також повідомив, що співробітники МВС перебували в будівлі досить довгий час.

"Від початку Майдану МВС використовувало приміщення як свою базу", - сказав співробітник музею.

При цьому він вважає, що силові структури порушили пакт Реріха, який забороняє використовувати об'єкти культури під час бойових дій.

Нагадаємо, сьогодні депутат ВР від "Батьківщини" Олександр Бригинець повідомив, що 25 січня о 10-й годині вечора підрозділ "беркут" увірвався у фондосховище Музею історії Києва на верхніх поверхах Українського дому. Саме тоді спрацювала сигналізація.

А за словами активіста Майдану Зоряна Шкіряка, півторамісячне перебування силовиків у Вкраїнському домі негативно позначилось на будівлі: "4-ий і 5-ий поверхи просто перетворені на помийну яму. Все розкидано, зламані меблі, всюди бруд, сміття, порожні пляшки, недопалки".

Український Дім (збудований у 1978-82 роках як Музей Леніна) довгий час перебував під контролем силовиків (Внутрішніх військ). При цьому МВС заперечувало їхню присутність у будівлі.

Увечері 25 січня мітингувальники виявили, що в Український дім поступово стягуються силовики. Протягом кількох годин протестувальники штурмували будівлю. Повернути споруду громаді їм вдалося під ранок - після того, як один з лідерів опозиції Віталій Кличко та інші народні депутати провели переговори з керівництвом МВС щодо виведення силовиків.

Пакт Реріха, відомий як Договір про охорону художніх і наукових закладів та історичних пам'яток - перший в історії міжнародний договір про захист культурної спадщини, що визначив перевагу захисту культурних цінностей перед військовою необхідністю, вперше його було підписано 1935 року.

Раніше київські музейники закликали міліцію і громадян не завдати шкоди Національному художньому музею, який розташований поруч із епіцентром масових протестів на вулиці Грушевського.

Про долю Музею історії Києва читайте в розділі "Інтерв'ю"

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".