Спецпроект

Музей історії Києва не постраждав під час визволення Українського дому

Майно музею, розташованого в Українському домі, не постраждало у результаті штурму будівлі активістами Майдану в ніч на 26 січня.

Про це повідомляє УНІАН із посиланням на провідного наукового співробітника Музею історії Києва Віталія Нахмановича.

"Майно музею ціле, зламані лише двері фонду музею, а також верхній пожежний вихід", - сказав Нахманович.

За його словами, двері могли зламати представники правоохоронних органів для можливого пошуку шляхів відступу після штурму будівлі мітингувальниками в ніч на 26 січня.

Він також зазначив, що під час штурму картини музею, які знаходяться на першому поверсі будівлі, з метою їх збереження було піднято на четвертий і п'ятий поверхи.

"Разом із мітингувальниками, які прорвалися в Український дім, були кілька працівників музею, які швидко зняли картини, записали їх інвентаризаційні номери і підняли на верхні поверхи", - зазначив науковець.

Нахманович також повідомив, що співробітники МВС перебували в будівлі досить довгий час.

"Від початку Майдану МВС використовувало приміщення як свою базу", - сказав співробітник музею.

При цьому він вважає, що силові структури порушили пакт Реріха, який забороняє використовувати об'єкти культури під час бойових дій.

Нагадаємо, сьогодні депутат ВР від "Батьківщини" Олександр Бригинець повідомив, що 25 січня о 10-й годині вечора підрозділ "беркут" увірвався у фондосховище Музею історії Києва на верхніх поверхах Українського дому. Саме тоді спрацювала сигналізація.

А за словами активіста Майдану Зоряна Шкіряка, півторамісячне перебування силовиків у Вкраїнському домі негативно позначилось на будівлі: "4-ий і 5-ий поверхи просто перетворені на помийну яму. Все розкидано, зламані меблі, всюди бруд, сміття, порожні пляшки, недопалки".

Український Дім (збудований у 1978-82 роках як Музей Леніна) довгий час перебував під контролем силовиків (Внутрішніх військ). При цьому МВС заперечувало їхню присутність у будівлі.

Увечері 25 січня мітингувальники виявили, що в Український дім поступово стягуються силовики. Протягом кількох годин протестувальники штурмували будівлю. Повернути споруду громаді їм вдалося під ранок - після того, як один з лідерів опозиції Віталій Кличко та інші народні депутати провели переговори з керівництвом МВС щодо виведення силовиків.

Пакт Реріха, відомий як Договір про охорону художніх і наукових закладів та історичних пам'яток - перший в історії міжнародний договір про захист культурної спадщини, що визначив перевагу захисту культурних цінностей перед військовою необхідністю, вперше його було підписано 1935 року.

Раніше київські музейники закликали міліцію і громадян не завдати шкоди Національному художньому музею, який розташований поруч із епіцентром масових протестів на вулиці Грушевського.

Про долю Музею історії Києва читайте в розділі "Інтерв'ю"

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.