Рада прийняла закони комуністів про "заперечення фашизму"

Верховна Рада проголосувала за закони проти вандалізації пам'ятників героям Другої світової і проти тих, хто "заперечує злочини фашистів".

Відповідні закони були підготовлені фракцією КПУ.

Закони запроваджують відповідальність (до 5 років позбавлення волі) за осквернення чи руйнування пам'ятників, "споруджених у пам'ять тих, хто боровся проти нацизму в роки Другої світової війни".

Інший закон вносить зміни у Кримінальній кодекс, якими передбачаєть покарання (до 2 років тюрми) за "публічне заперечення чи виправдання злочинів фашизму проти людяності, вчинених у роки Другої світової війни, зокрема злочинів, здійснених організацією "Вафен-СС" і підпорядкованими їй структурами..."

Також каратиметься "пропаганда неонацистської ідеології, виготовлення або розповсюдження матеріалів, у яких виправдовуються злочини фашистів і їх прибічників".

Лідер партії "ВО "Свобода" Олег Тягнибок зазначив, що положення закону нечіткі й неконкретні, оскільки "прибічниками фашизму можна буде вважати будь-кого, хто говорить патріотичні речі".

Історики теж відзначили нечіткість у деяких формулюваннях закону.

"Якщо викладач розповідає на лекції різні версії однієї події за різними джерелами - це буде вважатися публічним запереченням чи виправданням злочинів? - прокоментувала закон працівник Інститут історії України Марина Дубик. - А якщо видається збірка документів, яка включає у себе пропагандистські матеріали окупантів - це також підлягає дії закону?"

Дивіться також інші матеріали за темою "Закони"

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".