Рада прийняла закони комуністів про "заперечення фашизму"

Верховна Рада проголосувала за закони проти вандалізації пам'ятників героям Другої світової і проти тих, хто "заперечує злочини фашистів".

Відповідні закони були підготовлені фракцією КПУ.

Закони запроваджують відповідальність (до 5 років позбавлення волі) за осквернення чи руйнування пам'ятників, "споруджених у пам'ять тих, хто боровся проти нацизму в роки Другої світової війни".

Інший закон вносить зміни у Кримінальній кодекс, якими передбачаєть покарання (до 2 років тюрми) за "публічне заперечення чи виправдання злочинів фашизму проти людяності, вчинених у роки Другої світової війни, зокрема злочинів, здійснених організацією "Вафен-СС" і підпорядкованими їй структурами..."

Також каратиметься "пропаганда неонацистської ідеології, виготовлення або розповсюдження матеріалів, у яких виправдовуються злочини фашистів і їх прибічників".

Лідер партії "ВО "Свобода" Олег Тягнибок зазначив, що положення закону нечіткі й неконкретні, оскільки "прибічниками фашизму можна буде вважати будь-кого, хто говорить патріотичні речі".

Історики теж відзначили нечіткість у деяких формулюваннях закону.

"Якщо викладач розповідає на лекції різні версії однієї події за різними джерелами - це буде вважатися публічним запереченням чи виправданням злочинів? - прокоментувала закон працівник Інститут історії України Марина Дубик. - А якщо видається збірка документів, яка включає у себе пропагандистські матеріали окупантів - це також підлягає дії закону?"

Дивіться також інші матеріали за темою "Закони"

Роман Шухевич. Останній звіт Головнокомандувача УПА

В архіві Служби зовнішньої розвідки України знайдено рукописний варіант останнього звіту Головного командира УПА Романа Шухевича. Аналіз цього звіту та інших розсекречених документів НКВД/МГБ УРСР засвідчує, що Головнокомандувач повстанців не мав жодних ілюзій з приводу того, як має постати вільна і незалежна Україна, а саме – силою зброї у запеклій боротьбі з московитами.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.