КМДА замовила меморіал ОУН-"мельниківцям" за 3,5 млн. ФОТО

Київська міськдержадміністрація уклала угоду про спорудження монументу Олені Телізі та її соратникам, розстріляним нацистами у Бабиному Яру в 1942 році.

Комунальне підприємство "Дирекція реставраційно-відновлювальних робіт" КМДА за результатами тендеру уклало угоду з ТОВ "Аспел" на спорудження пам’ятника на території Меморіального комплексу "Бабин Яр" у Києві.

Вартість угоди становила 3,45 мільйона гривень, пишуть "Наші гроші" із посиланням на "Вісник державних закупівель".

Передбачено виготовлення бронзового пам’ятника вагою до 1,5 т, а також мощення площадки поряд з пам’ятником – бруківкою 268 кв м і гранітними плитами 134 кв м. Також влаштують зовнішнє освітлення, засіють партерні, мавританські і звичайні газони.

Єдиним конкурентом на торгах було ТОВ "Проектно-будівельна компанія ППР" Світлани Козлової з різницею пропозицій 0,3%.

Проект меморіалу в Бабиному Яру

Як відомо, рік тому КМДА замовила підприємцю-скульптору Олександрі Рубан виготовлення моделі скульптурної композиції "Пам’ятник О. Телізі та її соратникам" вартістю 1,8 млн гривень.

Пам'ятник

Пам’ятник у Бабиному Яру, згідно з відповідним указом президента "Про відзначення 100-річчя від дня народження Олени Теліги", мали встановити ще у 2006-2008 роках. Тоді Міністерство культури та туризму провело конкурс на кращий ескізний проект і в 2007 р. затвердило проект О. Рубан, В. Липовки та В. Єршова.

А це пам'ятник Олені Телізі в КПІ. Встановлений у 2009 році коштом викладачів, студентів та випускників університету. Фото: museum.kpi.ua

Фірму "Аспел" заснували Ольга та Ян Клюшке. Ян Клюшке відомий як представник організації "Український союз промисловців і підприємців" в Об’єднаних Арабських Еміратах.

Дивіться також:

Від Петербургу до Бабиного Яру. Життя і смерть Олени Теліги

Як нацисти знищували ОУН у Києві в 1942 році

Архів "мельниківців" вивісили онлайн. ФОТО

Інші матеріали за темою "ОУН"

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.