КМДА замовила меморіал ОУН-"мельниківцям" за 3,5 млн. ФОТО

Київська міськдержадміністрація уклала угоду про спорудження монументу Олені Телізі та її соратникам, розстріляним нацистами у Бабиному Яру в 1942 році.

Комунальне підприємство "Дирекція реставраційно-відновлювальних робіт" КМДА за результатами тендеру уклало угоду з ТОВ "Аспел" на спорудження пам’ятника на території Меморіального комплексу "Бабин Яр" у Києві.

Вартість угоди становила 3,45 мільйона гривень, пишуть "Наші гроші" із посиланням на "Вісник державних закупівель".

Передбачено виготовлення бронзового пам’ятника вагою до 1,5 т, а також мощення площадки поряд з пам’ятником – бруківкою 268 кв м і гранітними плитами 134 кв м. Також влаштують зовнішнє освітлення, засіють партерні, мавританські і звичайні газони.

Єдиним конкурентом на торгах було ТОВ "Проектно-будівельна компанія ППР" Світлани Козлової з різницею пропозицій 0,3%.

Проект меморіалу в Бабиному Яру

Як відомо, рік тому КМДА замовила підприємцю-скульптору Олександрі Рубан виготовлення моделі скульптурної композиції "Пам’ятник О. Телізі та її соратникам" вартістю 1,8 млн гривень.

Пам'ятник

Пам’ятник у Бабиному Яру, згідно з відповідним указом президента "Про відзначення 100-річчя від дня народження Олени Теліги", мали встановити ще у 2006-2008 роках. Тоді Міністерство культури та туризму провело конкурс на кращий ескізний проект і в 2007 р. затвердило проект О. Рубан, В. Липовки та В. Єршова.

А це пам'ятник Олені Телізі в КПІ. Встановлений у 2009 році коштом викладачів, студентів та випускників університету. Фото: museum.kpi.ua

Фірму "Аспел" заснували Ольга та Ян Клюшке. Ян Клюшке відомий як представник організації "Український союз промисловців і підприємців" в Об’єднаних Арабських Еміратах.

Дивіться також:

Від Петербургу до Бабиного Яру. Життя і смерть Олени Теліги

Як нацисти знищували ОУН у Києві в 1942 році

Архів "мельниківців" вивісили онлайн. ФОТО

Інші матеріали за темою "ОУН"

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.