В інтернет виклали знайдений у церкві архів ОУН(м). ФОТО

В інтернет вивісили архівні документи Організації українських націоналістів (мельниківців), що були знайдені на Тернопільщині. Історики кажуть, що цей архів унікальний - досі не було знахідок саме мельниківського крила ОУН.

Про це повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

Основу збірки, розміщеної у відкритому доступі в Е-архіві визвольного руху Avr.org.ua, становлять 83 документи ОУН (під проводом Андрія Мельника) за 1939-1948 роки.

Серед них — вишкільні та пропагандистські матеріали (листівки, часописи, брошури), інструкції, записки, накази та звіти тощо.

"Документи були знайдені під банею церкви села Доброводи Збаразького району Тернопільської області під час ремонту", — розповів науковий співробітник Центру досліджень визвольного руху Андрій Усач.

Як відзначають історики ЦДВР, це справді унікальний випадок, адже раніше не було подібних знахідок документів саме мельниківського крила ОУН.

 Пропагандивна листівка із програмою ОУН(м), зокрема про "Державний господарський план, що унеможливить анархію капіталістичного виробництва". Дата невідома

До архіву документи передав у 2006 році голова Братства вояків ОУН-УПА в Тернопільській області Петро Касьянчук.

Листівка ОУН(м) проти ОУН(б). Бандерівців називають "диверсантами", які відреклися від тризуба з мечем (символ ОУН) і гасла "Слава Україні! Вождеві слава!". Вересень 1941 року

"За допомогою документів можна яскраво простежити принципи вишкільної системи ОУН(м) — через інструкції для юнацтва, цілі, політичну програму й устрій організації, - зазначила науковий співробітник ЦДВР Ольга Зброжко. - Пропагандистську діяльність ілюструють маніфести, заклики, промови лідерів, а також звернення до членів та прихильників".

 Звернення ОУН(б) до вчителів. "Нам казали, що "Слово о полку Ігоревім" є російським твором..." Є і про "прокляте усім світом юдине плем'я". Дата невідома

Архів містить також примірники підпільних видань ОУН(м), а саме часописи "Юнак", "Сурма", "На пробій", "Український націоналіст", брошуру "Свято зриву" за 1941-1943 роки.

 Обкладинка видання "молодіжки" ОУН(м) "Юнак". Червень 1943 року. В цьому номері є стаття про відомого поета УСРР Василя Мисика, який у ті часи потрапив у німецький полон як вояк Червоної армії (хоч автори статті про це і не знали), звідки втік у 1945-му. Після смерті Сталіна, відсидівши ще й у радянських таборах, Мисик став однією з легенд українського перекладу

Дуже цінними у архіві, на думку істориків, є документи Служби безпеки ОУН(м), оскільки це найменш досліджений аспект її діяльності.

 Документ СБ ОУН(м). Записані від руки пронацистські гасла. Дата, місце і автор невідомі

Ознайомитися з колекцією можна на сайті Е-архіву.

Нагадаємо, що відкритий у березні 2013 року Електронний архів визвольного руху avr.org.ua є спільним проектом ЦДВР, ЛНУ імені Франка та музею "Тюрма на Лонцького".

Раніше Е-архів викладав в інтернет колекції документів, дотичних до:

- щоденникових записів бійців УПА;

- Карпатської України;

- шифрування і кодування документів ОУН;

- Волинської трагедії;

- масових розстрілів в'язнів НКВД улітку 1941 року;

- польського підпілля у Львові 1942-44 років;

- дослідження ідеолога ОУН про фашизм (1946);

- останнього командира УПА Василя Кука.

Наразі в Е-архіві доступні копії 11198 документів.

Дивіться також інші матеріали за темами "Архіви" та "Інтернет"

Ерцгерцог та шпигун у київській тюрмі. Справа Василя Вишиваного

Вільгельма Габсбурга, або Василя Вишиваного, вже навряд чи можна віднести до незаслужено забутих постатей вітчизняної історії. Фігура австрійського ерцгерцога, який відчув себе українцем, останніми роками привертає чимало уваги. Йому присвячені не лише наукові публікації, а й художній роман та навіть опера на лібрето Сергія Жадана. При цьому якщо про Вільгельма на чолі Українських січових стрільців у 1918-му пишуть багато, то про Вільгельма як київського в’язня 30 років потому – значно менше.

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"