В інтернет виклали знайдений у церкві архів ОУН(м). ФОТО

В інтернет вивісили архівні документи Організації українських націоналістів (мельниківців), що були знайдені на Тернопільщині. Історики кажуть, що цей архів унікальний - досі не було знахідок саме мельниківського крила ОУН.

Про це повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

Основу збірки, розміщеної у відкритому доступі в Е-архіві визвольного руху Avr.org.ua, становлять 83 документи ОУН (під проводом Андрія Мельника) за 1939-1948 роки.

Серед них — вишкільні та пропагандистські матеріали (листівки, часописи, брошури), інструкції, записки, накази та звіти тощо.

"Документи були знайдені під банею церкви села Доброводи Збаразького району Тернопільської області під час ремонту", — розповів науковий співробітник Центру досліджень визвольного руху Андрій Усач.

Як відзначають історики ЦДВР, це справді унікальний випадок, адже раніше не було подібних знахідок документів саме мельниківського крила ОУН.

 Пропагандивна листівка із програмою ОУН(м), зокрема про "Державний господарський план, що унеможливить анархію капіталістичного виробництва". Дата невідома

До архіву документи передав у 2006 році голова Братства вояків ОУН-УПА в Тернопільській області Петро Касьянчук.

Листівка ОУН(м) проти ОУН(б). Бандерівців називають "диверсантами", які відреклися від тризуба з мечем (символ ОУН) і гасла "Слава Україні! Вождеві слава!". Вересень 1941 року

"За допомогою документів можна яскраво простежити принципи вишкільної системи ОУН(м) — через інструкції для юнацтва, цілі, політичну програму й устрій організації, - зазначила науковий співробітник ЦДВР Ольга Зброжко. - Пропагандистську діяльність ілюструють маніфести, заклики, промови лідерів, а також звернення до членів та прихильників".

 Звернення ОУН(б) до вчителів. "Нам казали, що "Слово о полку Ігоревім" є російським твором..." Є і про "прокляте усім світом юдине плем'я". Дата невідома

Архів містить також примірники підпільних видань ОУН(м), а саме часописи "Юнак", "Сурма", "На пробій", "Український націоналіст", брошуру "Свято зриву" за 1941-1943 роки.

 Обкладинка видання "молодіжки" ОУН(м) "Юнак". Червень 1943 року. В цьому номері є стаття про відомого поета УСРР Василя Мисика, який у ті часи потрапив у німецький полон як вояк Червоної армії (хоч автори статті про це і не знали), звідки втік у 1945-му. Після смерті Сталіна, відсидівши ще й у радянських таборах, Мисик став однією з легенд українського перекладу

Дуже цінними у архіві, на думку істориків, є документи Служби безпеки ОУН(м), оскільки це найменш досліджений аспект її діяльності.

 Документ СБ ОУН(м). Записані від руки пронацистські гасла. Дата, місце і автор невідомі

Ознайомитися з колекцією можна на сайті Е-архіву.

Нагадаємо, що відкритий у березні 2013 року Електронний архів визвольного руху avr.org.ua є спільним проектом ЦДВР, ЛНУ імені Франка та музею "Тюрма на Лонцького".

Раніше Е-архів викладав в інтернет колекції документів, дотичних до:

- щоденникових записів бійців УПА;

- Карпатської України;

- шифрування і кодування документів ОУН;

- Волинської трагедії;

- масових розстрілів в'язнів НКВД улітку 1941 року;

- польського підпілля у Львові 1942-44 років;

- дослідження ідеолога ОУН про фашизм (1946);

- останнього командира УПА Василя Кука.

Наразі в Е-архіві доступні копії 11198 документів.

Дивіться також інші матеріали за темами "Архіви" та "Інтернет"

Словацьке національне питання та чехословацький військовий рух в Україні у 1914-1918 роках

Словаки – давні сусіди українців. Поміж Україною та Словацькою Республікою існує спільний кордон – 97 км. Водночас, про словацьку історію та культуру в Україні мало хто знає. У більшості літератури, яка виходила на території Російської імперії, словаки вважались частиною чеського народу, який мешкає в Угорському королівстві Австро-Угорської монархії. У статистичних даних про населення України, зібраних на межі ХІХ – ХХ століть, відображена змішана інформація про чехів та словаків

«…Попереду заслін із жінок і дітей»: грецькі антифашисти проти Британії

На початку березня 2014 року російське керівництво скликало пресконференцію, присвячену подіям в Україні. Відповідаючи на запитання про можливість війни з сусідньою державою, Владімір Путін заявив: «Якщо ми ухвалимо таке рішення, то тільки для захисту українських громадян. І нехай спробує будь-хто з числа військовослужбовців стріляти у своїх людей, за якими ми стоятимемо позаду, не попереду, а позаду. Хай вони спробують стріляти у жінок і дітей!». Утім, у застосуванні подібної тактики росіяни не були першими. У Другу світову війну її використовували грецькі антифашисти. Але не проти нацистів, а проти британської армії.

План «Барбаросса». Що думали військові Гітлера?

Хоча було зрозуміло, що однією з головних причин нападу на Радянський Союз було прагнення здобути запаси (передусім нафту), яких бракувало німцям, без відповіді залишалося головне питання: чи мали вони ресурси, щоб здобути ресурси, яких прагнули? Одне слово: чи їхні бажання не перевищували здатність їх задовільнити? Урешті-решт, Гітлер так ніколи й не визнав цього недоліку плану «Барбаросса». Він хотів швидкої війни, щоб отримати доступ до сировини й землі, але сировина, яку він хотів мати найбільше (нафта), була неймовірно далеко.

«Антирадянський» Лифар

Ім’я Лифаря було заборонене на батьківщині протягом довгого часу, а його численні теоретичні праці з історії балету та хореографії не перекладалися російською та не видавалися у СРСР, не дивлячись на високий рівень радянського балету та його популярність як серед партеліти, так і пересічних радянських громадян. Проте йому вдалося (хоча, звісно, він поняття не мав про це) потрапити до секретного радянського видання – «методички» КҐБ 1968 року «Використання можливостей Радянського комітету з культурних зв’язків з співвітчизниками за кордоном у розвідувальній роботі».