В інтернет виклали знайдений у церкві архів ОУН(м). ФОТО

В інтернет вивісили архівні документи Організації українських націоналістів (мельниківців), що були знайдені на Тернопільщині. Історики кажуть, що цей архів унікальний - досі не було знахідок саме мельниківського крила ОУН.

Про це повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

Основу збірки, розміщеної у відкритому доступі в Е-архіві визвольного руху Avr.org.ua, становлять 83 документи ОУН (під проводом Андрія Мельника) за 1939-1948 роки.

Серед них — вишкільні та пропагандистські матеріали (листівки, часописи, брошури), інструкції, записки, накази та звіти тощо.

"Документи були знайдені під банею церкви села Доброводи Збаразького району Тернопільської області під час ремонту", — розповів науковий співробітник Центру досліджень визвольного руху Андрій Усач.

Як відзначають історики ЦДВР, це справді унікальний випадок, адже раніше не було подібних знахідок документів саме мельниківського крила ОУН.

 Пропагандивна листівка із програмою ОУН(м), зокрема про "Державний господарський план, що унеможливить анархію капіталістичного виробництва". Дата невідома

До архіву документи передав у 2006 році голова Братства вояків ОУН-УПА в Тернопільській області Петро Касьянчук.

Листівка ОУН(м) проти ОУН(б). Бандерівців називають "диверсантами", які відреклися від тризуба з мечем (символ ОУН) і гасла "Слава Україні! Вождеві слава!". Вересень 1941 року

"За допомогою документів можна яскраво простежити принципи вишкільної системи ОУН(м) — через інструкції для юнацтва, цілі, політичну програму й устрій організації, - зазначила науковий співробітник ЦДВР Ольга Зброжко. - Пропагандистську діяльність ілюструють маніфести, заклики, промови лідерів, а також звернення до членів та прихильників".

 Звернення ОУН(б) до вчителів. "Нам казали, що "Слово о полку Ігоревім" є російським твором..." Є і про "прокляте усім світом юдине плем'я". Дата невідома

Архів містить також примірники підпільних видань ОУН(м), а саме часописи "Юнак", "Сурма", "На пробій", "Український націоналіст", брошуру "Свято зриву" за 1941-1943 роки.

 Обкладинка видання "молодіжки" ОУН(м) "Юнак". Червень 1943 року. В цьому номері є стаття про відомого поета УСРР Василя Мисика, який у ті часи потрапив у німецький полон як вояк Червоної армії (хоч автори статті про це і не знали), звідки втік у 1945-му. Після смерті Сталіна, відсидівши ще й у радянських таборах, Мисик став однією з легенд українського перекладу

Дуже цінними у архіві, на думку істориків, є документи Служби безпеки ОУН(м), оскільки це найменш досліджений аспект її діяльності.

 Документ СБ ОУН(м). Записані від руки пронацистські гасла. Дата, місце і автор невідомі

Ознайомитися з колекцією можна на сайті Е-архіву.

Нагадаємо, що відкритий у березні 2013 року Електронний архів визвольного руху avr.org.ua є спільним проектом ЦДВР, ЛНУ імені Франка та музею "Тюрма на Лонцького".

Раніше Е-архів викладав в інтернет колекції документів, дотичних до:

- щоденникових записів бійців УПА;

- Карпатської України;

- шифрування і кодування документів ОУН;

- Волинської трагедії;

- масових розстрілів в'язнів НКВД улітку 1941 року;

- польського підпілля у Львові 1942-44 років;

- дослідження ідеолога ОУН про фашизм (1946);

- останнього командира УПА Василя Кука.

Наразі в Е-архіві доступні копії 11198 документів.

Дивіться також інші матеріали за темами "Архіви" та "Інтернет"

«Скеля трьох чекістів». Як УПА боролась із НКВД на Буковині

23 вересня 1944 року повстанці в Путильському районі Чернівецької області із засідки ліквідували заступника начальника обласного НКҐБ та заступника начальника обласного НКВД, керівника обласної медичної служби НКВД, а також заступник начальника 2-го батальйону Внутрішніх Військ НКВД, який командував районним гарнізоном. Згодом через натиск повстанців районна радянська влада відступила із райцентру Путила у віддалене село Селятин, затрималася тут лише 5 днів, покинула район та через територію Румунії відступила до райцентру Сторожинець. Кілька місяців в районі панували повстанці.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.