Спецпроект

Музей Тичини: про історичне тло літератури

У літературно-меморіальному музеї-квартирі Павла Тичини розпочинається лекторій “Історичне тло літературного процесу”.

Про це ІП повідомили в музеї.

Мета цих науково-лекційних зустрічей – допомогти співробітникам музею-організатора лекторія та співробітникам інших музеїв літературних напрямків орієнтуватися в історичних подіях кінці ХІХ – середини ХХ століття.

Поглиблення цих знань допоможе працівникам музеїв літературного профілю у їх повсякденній роботі, сприятиме тому, щоб їх екскурсії стали більш фаховими, а науковці музеїв глибше орієнтувалися в подіях, які відбувалися в країні в той період, про який іде мова в екскурсіях.

На думку музейників, історичні умови суттєво впливають на життя суспільства і, звичайно, знаходять відображення у творчості письменників, їх особистому житті, вчинках.

Знаючи достеменніше історичні подробиці та нюанси, кожен із музейників зможе самостійно (а не лише з літературознавчих чи критичних статей) глибше аналізувати літературні процеси у різні періоди в історії країни та в житті письменника, про якого йде мова під час екскурсій.

Лекторії відбуватимуться у Літературно-меморіальному музеї-квартирі Павла Тичини (Київ, вул. Терещенківська,5) по понеділках о 10.30, починаючи з 17 лютого. Оповідачем виступатиме кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник музею Леся Гасиджак.

Участь в лекторії – за вхідним та екскурсійним (лекційним) квитком до музею.

Дивіться також "Екскурсія музеєм-квартирою Павла Тичини. ФОТО"

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.