Спецпроект

Музей Тичини: про історичне тло літератури

У літературно-меморіальному музеї-квартирі Павла Тичини розпочинається лекторій “Історичне тло літературного процесу”.

Про це ІП повідомили в музеї.

Мета цих науково-лекційних зустрічей – допомогти співробітникам музею-організатора лекторія та співробітникам інших музеїв літературних напрямків орієнтуватися в історичних подіях кінці ХІХ – середини ХХ століття.

Поглиблення цих знань допоможе працівникам музеїв літературного профілю у їх повсякденній роботі, сприятиме тому, щоб їх екскурсії стали більш фаховими, а науковці музеїв глибше орієнтувалися в подіях, які відбувалися в країні в той період, про який іде мова в екскурсіях.

На думку музейників, історичні умови суттєво впливають на життя суспільства і, звичайно, знаходять відображення у творчості письменників, їх особистому житті, вчинках.

Знаючи достеменніше історичні подробиці та нюанси, кожен із музейників зможе самостійно (а не лише з літературознавчих чи критичних статей) глибше аналізувати літературні процеси у різні періоди в історії країни та в житті письменника, про якого йде мова під час екскурсій.

Лекторії відбуватимуться у Літературно-меморіальному музеї-квартирі Павла Тичини (Київ, вул. Терещенківська,5) по понеділках о 10.30, починаючи з 17 лютого. Оповідачем виступатиме кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник музею Леся Гасиджак.

Участь в лекторії – за вхідним та екскурсійним (лекційним) квитком до музею.

Дивіться також "Екскурсія музеєм-квартирою Павла Тичини. ФОТО"

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.