Спецпроект

Музей Тичини: про історичне тло літератури

У літературно-меморіальному музеї-квартирі Павла Тичини розпочинається лекторій “Історичне тло літературного процесу”.

Про це ІП повідомили в музеї.

Мета цих науково-лекційних зустрічей – допомогти співробітникам музею-організатора лекторія та співробітникам інших музеїв літературних напрямків орієнтуватися в історичних подіях кінці ХІХ – середини ХХ століття.

Поглиблення цих знань допоможе працівникам музеїв літературного профілю у їх повсякденній роботі, сприятиме тому, щоб їх екскурсії стали більш фаховими, а науковці музеїв глибше орієнтувалися в подіях, які відбувалися в країні в той період, про який іде мова в екскурсіях.

На думку музейників, історичні умови суттєво впливають на життя суспільства і, звичайно, знаходять відображення у творчості письменників, їх особистому житті, вчинках.

Знаючи достеменніше історичні подробиці та нюанси, кожен із музейників зможе самостійно (а не лише з літературознавчих чи критичних статей) глибше аналізувати літературні процеси у різні періоди в історії країни та в житті письменника, про якого йде мова під час екскурсій.

Лекторії відбуватимуться у Літературно-меморіальному музеї-квартирі Павла Тичини (Київ, вул. Терещенківська,5) по понеділках о 10.30, починаючи з 17 лютого. Оповідачем виступатиме кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник музею Леся Гасиджак.

Участь в лекторії – за вхідним та екскурсійним (лекційним) квитком до музею.

Дивіться також "Екскурсія музеєм-квартирою Павла Тичини. ФОТО"

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.