АНОНС: презентація книжки "Іноземці про українських політв'язнів"

У Києві відбудеться презентація та обговорення книжки "Іноземці про українських політв’язнів: Спогади".

Ідеться про унікальну добірку спогадів 25 іноземців (росіян, євреїв, вірмен, естонців, австрійця, литовця, італійця та інших) про українських політв'язнів, разом з якими протягом 1950-1980-х рр. вони відбували покарання в Омських, Мордовських і Пермських концтаборах, у Владімірській тюрмі, на Печорі, в ГУЛазі та інших місцях СРСР

Як зауважує в передмові до видання Євген Сверстюк, ці тексти засвідчують непересічну особливість табірного життя, коли "на першому плані стоїть людська порядність, що перекриває міжнаціо­нальні бар'єри".

Книжка просякнута не лише багатим фактографічним матеріалом, а й інтимними спостереженнями очевидців, завдяки яким можемо краще усвідомити всю палітру тогочасних трагічних реалій, попри які люди вистояли в боротьбі за свободу нашого народу.

Час і місце заходу: 18 лютого, 18:30. м. Київ, вул. Лисенка, 3, книгарня "Є" (метро "Золоті ворота").

Видання адресовано дослідникам, викладачам, студентам, широ­кому колу читачів, які цікавляться новітньою історією боротьби укра­їнського народу за Незалежність.

 

До слова запрошені багаторічний в'язень радянських таборів Євген Сверстюк, упорядниця книги Олена Голуб.

Модеруватиме презентацію директор видавництва "Смолоскип" Ростислав Семків.

Вхід вільний.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".