Музей Тичини проводить лекції на історичну тематику

Тема лекції в Літературно-меморіальному музеї-квартирі Павла Тичини - "Давня історія України: здобутки та поразки державотворення".

Лекція буде своєрідним вступом до детального аналізу-огляду історії кінця ХІХ – середини ХХ ст., який дозволить зосередитись на ключових моментах українського державотворення, починаючи від часу Київської Русі й закінчуючи серединою ХІХ ст.

Організатори "побіжно зупиняться на підтемах":

- "Київська Русь – перша українська держава та її історичне значення";
- Походження українського народу та проблема давньоруської народності;
- Міфи і правда про трьох братів слов’янських зі "спільної колиски";
- Литовсько-руський період української державності;
- Українська козацька держава "Гетьманщина";
- Україна в складі Російської і Австро-Угорської імперій.

Лектор: Леся Гасиджак, к.і.н., провідний науковий співробітник Літературно-меморіального музею-квартири П.Г. Тичини.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Три роки війни в Україні: погляд військового репортера з Словенії

"Буча - це українська Сребреніца", - каже Боштян Відемшек. Словенський військовий репортер збирає матеріал для нової книги, у якій сучасна російсько-українська війна зіставляється з Першою світовою, а усі події планує висвітлювати лише в теперішньому часі. Нещодавно журналіст відвідав Ужгород, після чого опублікував у словенській газеті "Дело" статтю про війну в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Спілка Української Молоді. Як 100 років тому у Києві було створено, а потім знищено студентське підпілля

СУМ заявив про себе в травні 1926-го. В Парижі загинув Симон Петлюра і юнаки вирішили про це розголосити. Ввечері 30 травня в Софійському Соборі відправляли панахиду на пошану 10-ліття смерті Івана Франка. Микола роздрукував близько 100 листівок, розміром 5 х 15 см, зі словами: "Люди, Укранці! Знову пролилася невинна кров кращого сина України. Доки-ж терпіти. Схаменіться, будьте люди...". На кінець відправи Павлушков, Матушевський та Бобир кинули з хорів листівки у натовп.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".