Спецпроект

Музей Тичини запрошує революціонерів на позитивну терапію

Проект Літературно-меморіального музею-квартири Павла Тичини під назвою "Затишний музей" може допомогти учасникам масових заходів у Києві зняти психологічну напругу.

Про це повідомляє сайт музею.

Весь музейно-фаховий та педагогічний інструментарій, що використовувався у щоденній роботі, зараз буде максимально спрямуватися на виконання музеєм функції осередку психологічного врівноваження населення, повідомляють музейники.

Ідеться про людей, які отримали психологічні травми внаслідок жорстоких силових протистоянь на вулицях Києва останніх днів.

"Саме зараз музей максимально повинен виконати свою методологічну функцію, спрямовану на психологічне врівноваження кожного відвідувача", - стверджують працівники.

"Усі музейні проекти, що були створені та запропоновані в останні роки, базувалися не лише на музейній методиці, а й на фахових рекомендаціях педагогів, лікарів, психологів, - наголошують музейники. - Очевидно, це сьогодні дає нам право пропонувати тим, хто потребує психологічного врівноваження, завітати до музею та в атмосфері проекту "Затишний музей" відчути бодай на якийсь час позитивні емоції".

Квартира-музей Тичини запрошує до себе "всіх, хто потребує внутрішнього врівноваження, мистецької терапії, душевного відпочинку та спілкування у музейному затишку".

Адреса квартири-музею Павла Тичини: Київ, вулиця Терещенківська, 5 (300 метрів від метро "Театральна").

Усі супутні для психологічної рівноваги послуги надаються безоплатно.

Музейники також закликали колег приєднатися до цього починання. Вони готові усім охочим надати поради й рекомендації.

Дивіться також віртуальну екскурсію Музеєм Тичини (з фото)

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.