Спецпроект

НАЦІОНАЛЬНИЙ ХУДОЖНІЙ МУЗЕЙ ВІДНОВЛЮЄ РОБОТУ

Після драматичної перерви у січні–березні 2014 року Національний художній музей України відновлює свою роботу.

15 березня 2014 року музей знову відчинив свої двері для відвідувачів повідомляє прес-служба НХМУ.

Будуть працювати два зали експозиції на першому поверсі і весь другий поверх. Глядачі зможуть побачити великий міжмузейний проект "Українська лінія модерну".

У музеї відновлюються екскурсії та всі просвітницькі програми згідно запланованого розкладу:

15 березня, субота

11:00 – Стратегії візуального мислення (абонемент)

14:00 – Лекторій "XX століття: Розмаїття індивідуальностей": Соцреалізм в українському мистецтві. Тоталітарна утопія (квиток)

16:00 – Клуб "Мистецтво – простір спілкування" (квиток)

16 березня, неділя

11:00 – "Сімейний лекторій": Пейзаж (абонемент)

11:00 – Лекторій для підлітків "Абетка мистецтва": Живопис та його види (абонементи є у касі музею)

12:00 – Лекторій "Корифеї": Олександр Архипенко (за квитком)

14:00 – Художня майстерня для дітей 6–12 років (абонементи є у касі музею)

16:00 – Художня майстерня від 13 років (абонементи є у касі музею)

Як відомо, від 22 січня 2014 року музей було зачинено у зв’язку із протистоянням на вулиці Грушевського та облогою території музею внутрішніми військами і спецпризначенцями.

У лютому працівники НХМУ висловили бажання отримати у свою експозицію катапульту, які використовували протестувальники під час сутичок.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.