Спецпроект

У Бахчисараї - конфлікт довкола особи директора історичного заповідника

Представники наукової та культурної громадськості Криму направили лист на ім'я самопроголошеного прем'єр-міністра Сергія Аксьонова, в якому захищають генерального директора Бахчисарайського історико-культурного заповідника Валерія Науменка.

Про це повідомляє агенція QHA.

У листі громадські працівники висловили стурбованість "тиском на директора БІКЗ з боку Бахчисарайської райдержадміністрації та представників бахчисарайського Меджлісу".

Автори листа просять Аксьонова розібратися зі сформованою ситуацією і припинити тиск на Науменко.

У відповідь голова Бахчисарайської райдержадміністрації Ільмі Умеров зазначив, що вимоги до Науменко покинути посаду гендиректора БІКЗ є небезпідставними.

За словами Умерова, через ініційовані директором реорганізації "пересварився весь колектив", в якому в результаті "склалася вибухонебезпечна ситуація".

"Багато працівників з числа кримських татар були понижені на посаді, - наголосив чиновник. - На посади призначалися люди з числа близького оточення директора. Такі дії можуть принести дестабілізацію в регіоні, особливо в такий складний період. Тому я викликав Науменка і запропонував написати заяву. Однак жодних загроз з мого боку на його адресу не надходило".

Як відомо, раніше своє невдоволення роботою Науменка висловив бахчисарайський Меджліс.

На думку глави бахчисарайського Меджлісу Ахтема Чийгоза, "гендиректор БІКЗ Валерій Науменко повинен бути відсторонений від займаної посади - у зв'язку з тим, що як керівник показав себе з усіх сторін негативно".

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.