Спецпроект

У Бахчисараї - конфлікт довкола особи директора історичного заповідника

Представники наукової та культурної громадськості Криму направили лист на ім'я самопроголошеного прем'єр-міністра Сергія Аксьонова, в якому захищають генерального директора Бахчисарайського історико-культурного заповідника Валерія Науменка.

Про це повідомляє агенція QHA.

У листі громадські працівники висловили стурбованість "тиском на директора БІКЗ з боку Бахчисарайської райдержадміністрації та представників бахчисарайського Меджлісу".

Автори листа просять Аксьонова розібратися зі сформованою ситуацією і припинити тиск на Науменко.

У відповідь голова Бахчисарайської райдержадміністрації Ільмі Умеров зазначив, що вимоги до Науменко покинути посаду гендиректора БІКЗ є небезпідставними.

За словами Умерова, через ініційовані директором реорганізації "пересварився весь колектив", в якому в результаті "склалася вибухонебезпечна ситуація".

"Багато працівників з числа кримських татар були понижені на посаді, - наголосив чиновник. - На посади призначалися люди з числа близького оточення директора. Такі дії можуть принести дестабілізацію в регіоні, особливо в такий складний період. Тому я викликав Науменка і запропонував написати заяву. Однак жодних загроз з мого боку на його адресу не надходило".

Як відомо, раніше своє невдоволення роботою Науменка висловив бахчисарайський Меджліс.

На думку глави бахчисарайського Меджлісу Ахтема Чийгоза, "гендиректор БІКЗ Валерій Науменко повинен бути відсторонений від займаної посади - у зв'язку з тим, що як керівник показав себе з усіх сторін негативно".

МДБ СРСР проти УГКЦ. Спецоперації без кордонів

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які дають змогу доповнити інформацію про організацію сталінським режимом Львівського псевдособору 8–10 березня 1946 року з ліквідації УГКЦ. Зокрема, про оперативну розробку Івана Бучка, який після арештів в Україні всього єпископату залишався єдиним єпископом УГКЦ за кордоном, здійснення спецзаходів щодо знищення греко-католицької церкви на чолі з єпископом Теодором Ромжею на Закарпатті, намагання діяти за таким самим сценарієм у країнах Центральної та Східної Європи.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.