Спецпроект

Цінності з маєтку Пшонки передали в музей

Активісти Правого сектору передали в Національний художній музей України цінності з дому екс-генпрокурора України Віктора Пшонки.

Про це повідомляє Інтерфакс.

Під час цієї передачі був присутній міністр культури України Євген Нищук. Активісти передали на зберігання ікони, картини, монети та інші предмети мистецтва, знайдені в особняку в селі Гореничі Київської області.

Нищук зазначив, що деякі цінності у будинку Пшонки раніше зберігалися в українських музеях, і ще потрібно розібратися, яким чином вони потрапили в особняк колишнього глави ГПУ.

Серед іншого в Національний художній музей передали такі книги як "Тріодь цвітна" (видана в 1604 році в Москві), "Творения Иоанна Златоуста" (18-те століття), Напрестольне Євангеліє (видане в 1862 році в Москве).

Заступник генерального директора музею Марина Скирда повідомила, що передане майно разом з сотнями цінностей, знайдених в "Межигір'ї", виставлять у вигляді експозиції.

У Національному художньому музеї, за її словами, ці цінності будуть зберігатися тимчасово. Скирда зазначила, що це установа здатна забезпечити необхідні умови зберігання та безпеку цих предметів.

Як відомо, наприкінці лютого активисти зайняли особняк Віктора Пшонки, виявивши там велика кількість ювелірних виробів, стародавніх ікон, Євангелій, мощей Святих, дорогих творів мистецтва та інших цінностей.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.