Міносвіти зніме табачниківські заборони з підручників - Квіт

Міністерство освіти планує зняти заборону на використання підручників, що були надруковані у минулі роки.

Про це повідомляє УНІАН із посиланням на міністра освіти Сергія Квіта.

"Будуть зняті заборони на використання підручників, які друкувалися у передні роки. Буде загальна лібералізація", - сказав Квіт.

При цьому він підкреслив, що міністерство не планує переписувати підручники з історії.

"Історією повинні займатися історики, - наголосив міністр. - Ми не будемо займатися ідеологічним втручанням в історію. Хай історики пишуть таку історію, як вони вважають за потрібне. Тут буде домінувати професійний підхід".

Він запевнив, що переписувати підручники навпаки точно ніхто не буде.

Міністр підкреслив, що наразі важливим є питання ухвалення нового закону про вищу освіту, а також щодо прийняття рамкового закону про освіту загалом.

На його переконання, велику роль у напрацюванні цих законів має зіграти громадськість.

Чиновник також повідомив, що найближчим часом має вирішити питання щодо необхідного фінансування для забезпечення проведення незалежного зовнішнього оцінювання. Він пояснив, що певні кошти на це вже були витрачені, але є потреба у ще 10 млн грн.

"ЗНО ми повинні в цьому році втримати в нормальному професійному стандарті. В Україні ЗНО має кредит довіри і воно повинно працювати саме в такому вигляді доти, доки в Україні ми не відчуємо наслідки реальних реформ вищої та середньої школи", - прокоментував Квіт.

Він також сказав, що міністерство ініціюватиме відокремлення від своєї структури Вищої акредитаційної комісії, щоб зробити її незалежною.

Як відомо, у жовтні 2012 року Міносвіти під керівництвом Дмитра Табачника направило в головні управління освіти лист, у якому заборонило використовувати в навчальному процесі підручники, не погоджені міністерством.

Дивіться також інші матеріали за темою "Освіта"

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.