Спецпроект

Виставка книг Шевченка, виданих у XIX-XX сторіччях. СКАНИ

До 200-ліття від дня народження Тараса Шевченка у Літературно-меморіальному музеї-квартирі Павла Тичини відкрилась виставка "Геній з геніїв", де представлені видання Шевченка різних років.

Про це повідомляє офіційний сайт музею.

На виставці представлені книги, видані від середини ХІХ ст. до середини ХХ ст.

Найдавнішими виданнями є поезії Тараса Шевченка польською мовою, видані в Києві 1862 року у перекладах Т.Марацевіча, а також офорти Тараса Шевченка з колекції В.В.Тарновського (Київ, 1891).

На виставці є видання творів Тараса Шевченка 20-30-х років минулого століття, що були заборонені радянською цензурою з середини 30-х років - оскільки до випуску цих книг були причетні репресовані українські літератори та художники.

 

В деяких з цих книг є написи та помітки рукою Павла Тичини. Зокрема, їх доволі багато у виданні під редакцією Сергія Єфремова.

Особливий інтерес становлять видання творів Шевченка років Другої світової війни, а саме "Кобзар" Тараса Шевченка, який був виданий з ініціативи Павла Тичини 1942 року в Уфі накладом 100 тисяч примірників. Цю книгу Павло Григорович розсилав багатьом бійцям на фронт.

 

Унікальною є книга віршів Тараса Шевченка, яка пройшла через фронти Другої світової війни: від Полтавщини до Волги, від Волги до Болгарії. Про це свідчить дарчий напис Тичині від майора Давида Коваля, зроблений 6 березня 1945 році в Болгарському місті Пловдиві.

Вирізняється і ювілейне видання "Кобзаря" Шевченка 1964 року, ілюстроване провідними українськими художниками.

 

Окремий розділ виставки становлять книги, видані 19-ма мовами в багатьох країнах світу: США, Канаді, Чехії, Німеччині, Болгарії, Польщі та інших.

А це Шевченко з колекції Національного музею книги і друкарства

Виставка триватиме до 20 березня 2014 року.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.