Презентували книгу про Мазепу і Слобожанщину

У харківській книгарні "Є" пройшла презентація книги Володимира Маслійчука "Іван Мазепа і Слобідська Україна".

Про це повідомляє "Варта".

У своїй монографії автор описує становлення гетьманської адміністрації та діяльність гетьмана Івана Мазепи щодо слобідських полків.

[Слобожанська Україна - територія Дикого Поля, колонізована переселенцями з Гетьманщини у XVII сторіччі. Була поділена на 5 козацьких полків зі столицями в Сумах, Охтирці, Харкові, Ізюмі та Острогозьку (нині Воронезька область РФ). Козацька автономія визнавала владу Московської держави і зберігалася в Російській імперії до 1760-х - ІП]

Науковець детально розглядає події 1708-1709 рр. на пограниччі Гетьманщини та Слобожанщини, описуючи особливості тогочасних прикордонних територій та боротьбу за них.

Окремий розділ Володимир Маслійчук присвятив політиці пам’яті гетьмана Мазепи, адже його постать, будучи вкрай неоднозначною, зібрала чимало міфів та велику кількість різноманітних, часто протилежних один від одної інтерпретацій.

За словами автора, в цій книзі діяльність Мазепи мало описана як така. Тут основною тезою для дослідження є значення теорій колонізацій як зовнішніх, так і внутрішніх для української історії. Адже саму історію прикордоння з його постійними конфліктами та тимчасовими примиреннями важко оминути. Так само, як і теми меморіалізації Івана Мазепи, навколо якої традиційно точиться чимало суперечок.

"Насамперед усі моменти, про які ми говоримо і про які написано в цій книжці, вони є міфологізованими та легендарними, – розповідав Володимир Маслійчук, – кількість спекуляцій та легенд навколо Мазепи просто вражає".

Володимир Маслійчук – український історик, 1996 р. закінчив історичний факультет Харківського державного університету. Працював у навчально-дослідних закладах Харкова та Києва. Автор низки монографій та статей з історії Слобідської України, історіографії та соціальної історії.

Читайте текст Володимира Маслійчука "Донос на Мазепу. Слобідський контекст"

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".