Презентували книгу про Мазепу і Слобожанщину

У харківській книгарні "Є" пройшла презентація книги Володимира Маслійчука "Іван Мазепа і Слобідська Україна".

Про це повідомляє "Варта".

У своїй монографії автор описує становлення гетьманської адміністрації та діяльність гетьмана Івана Мазепи щодо слобідських полків.

[Слобожанська Україна - територія Дикого Поля, колонізована переселенцями з Гетьманщини у XVII сторіччі. Була поділена на 5 козацьких полків зі столицями в Сумах, Охтирці, Харкові, Ізюмі та Острогозьку (нині Воронезька область РФ). Козацька автономія визнавала владу Московської держави і зберігалася в Російській імперії до 1760-х - ІП]

Науковець детально розглядає події 1708-1709 рр. на пограниччі Гетьманщини та Слобожанщини, описуючи особливості тогочасних прикордонних територій та боротьбу за них.

Окремий розділ Володимир Маслійчук присвятив політиці пам’яті гетьмана Мазепи, адже його постать, будучи вкрай неоднозначною, зібрала чимало міфів та велику кількість різноманітних, часто протилежних один від одної інтерпретацій.

За словами автора, в цій книзі діяльність Мазепи мало описана як така. Тут основною тезою для дослідження є значення теорій колонізацій як зовнішніх, так і внутрішніх для української історії. Адже саму історію прикордоння з його постійними конфліктами та тимчасовими примиреннями важко оминути. Так само, як і теми меморіалізації Івана Мазепи, навколо якої традиційно точиться чимало суперечок.

"Насамперед усі моменти, про які ми говоримо і про які написано в цій книжці, вони є міфологізованими та легендарними, – розповідав Володимир Маслійчук, – кількість спекуляцій та легенд навколо Мазепи просто вражає".

Володимир Маслійчук – український історик, 1996 р. закінчив історичний факультет Харківського державного університету. Працював у навчально-дослідних закладах Харкова та Києва. Автор низки монографій та статей з історії Слобідської України, історіографії та соціальної історії.

Читайте текст Володимира Маслійчука "Донос на Мазепу. Слобідський контекст"

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.