Презентували книгу про Мазепу і Слобожанщину

У харківській книгарні "Є" пройшла презентація книги Володимира Маслійчука "Іван Мазепа і Слобідська Україна".

Про це повідомляє "Варта".

У своїй монографії автор описує становлення гетьманської адміністрації та діяльність гетьмана Івана Мазепи щодо слобідських полків.

[Слобожанська Україна - територія Дикого Поля, колонізована переселенцями з Гетьманщини у XVII сторіччі. Була поділена на 5 козацьких полків зі столицями в Сумах, Охтирці, Харкові, Ізюмі та Острогозьку (нині Воронезька область РФ). Козацька автономія визнавала владу Московської держави і зберігалася в Російській імперії до 1760-х - ІП]

Науковець детально розглядає події 1708-1709 рр. на пограниччі Гетьманщини та Слобожанщини, описуючи особливості тогочасних прикордонних територій та боротьбу за них.

Окремий розділ Володимир Маслійчук присвятив політиці пам’яті гетьмана Мазепи, адже його постать, будучи вкрай неоднозначною, зібрала чимало міфів та велику кількість різноманітних, часто протилежних один від одної інтерпретацій.

За словами автора, в цій книзі діяльність Мазепи мало описана як така. Тут основною тезою для дослідження є значення теорій колонізацій як зовнішніх, так і внутрішніх для української історії. Адже саму історію прикордоння з його постійними конфліктами та тимчасовими примиреннями важко оминути. Так само, як і теми меморіалізації Івана Мазепи, навколо якої традиційно точиться чимало суперечок.

"Насамперед усі моменти, про які ми говоримо і про які написано в цій книжці, вони є міфологізованими та легендарними, – розповідав Володимир Маслійчук, – кількість спекуляцій та легенд навколо Мазепи просто вражає".

Володимир Маслійчук – український історик, 1996 р. закінчив історичний факультет Харківського державного університету. Працював у навчально-дослідних закладах Харкова та Києва. Автор низки монографій та статей з історії Слобідської України, історіографії та соціальної історії.

Читайте текст Володимира Маслійчука "Донос на Мазепу. Слобідський контекст"

Кривавий баланс. Скільки загинуло під час польсько-українського конфлікту?

Під час українсько-польської локальної війни на території Холмщини, Грубешівщини, Берестейщини, Полісся, Волині й Галичини з кінця 1942 до кінця 1944 рр. українці втратили 13–16 тисяч осіб убитими й до 20 тисяч біженцями, поляки 38–39 тисяч осіб убитими й 355 тисяч біженцями.

Роль Медведчука: Юрій Литвин і Василь Стус мали одного адвоката та загинули в одному таборі

Українського поета, журналіста, правозахисника Юрія Литвина знайшли з розтятим животом у камері колонії особливо суворого режиму ВС-389/36 у селі Кучино на Уралі. Це сталося 4 вересня 1984 року. Бездиханне тіло поета Василя Стуса знайдуть у карцері того самого дня роком пізніше

«Прийшов час збирати каміння…»: Про репатріацію нашої церковної старовини

Радянська влада вивезла з України безліч дорогоцінних артефактів, церковних цінностей. Напевно, немає жодного храму, який не був пограбований тодішньою владою. Коштовності частково продали за кордон. Та чимало збереглося у російських музеях. Це був відвертий грабунок. Від часу проголошення незалежності українська влада і українське суспільство мали б системно опікуватися поверненням нашої національної історико-культурної спадщини. Але чи ми, українці, – як суспільство і держава – готові до копіткої наполегливої праці з репатріації вкраденого спадку?

Українці в Єгипті

Весною 1920 року до Єгипту прибуло біля 4500 біженців з колишньої російської імперії. Три чверті з-поміж них були українцями або «малоросами» українського походження. Усіх поселено у пустельний наметовий табір в Тель-ель-Кебірі (залізнична станція між Каїром і Суецьким каналом)