Над Меджлісом у Криму - український прапор. Поліцаї стурбовані

Лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв уперше після анексії Росією українського Криму повернувся в неділю на окупований півострів.

По дорозі його вітали прихильники, над будівлею Меджлісу кримськотатарського народу в Сімферополі на честь повернення свого колишнього голови знову підняли прапор України, повідомляє Радіо Свобода.
 
Автомобіль, яким із Києва до Криму їхали Мустафа Джемілєв і нинішній керівник Меджлісу Рефат Чубаров, протягом години тримали на адміністративній межі АРК: представники сепаратистської влади Криму стверджували, що Джемілєва оголосили "нев’їзним" до регіону.

Державний прапор України на будівлі Меджлісу став причиною візиту до будівлі представників поліції, яка в окупованому Росією Криму замінює міліцію, повідомила агенція "Кримські новини".

Член Меджлісу Різа Шевкієв, голова громадського Фонду "Крим", якому належить будівля, відповів, що сам є громадянином України, будівля належить громадській організації, тому причини претензій йому не зрозумілі.

Державний прапор України - на приміщенні Меджлісу кримськотатарського народу

За повідомленням агенції, поліцаї заявили, що причиною візиту став телефонний дзвінок від "небайдужих громадян", і попередили, що прапор України на окупованій Росією території може стати причиною провокацій і нападів.

Шевкієв на це відповів, що стежити за порядком, відвертати провокації і карати провокаторів і є завданням правоохоронців.

Він нагадав, що для тих же правоохоронців, які раніше працювали в українській міліції, за попередні 23 роки незалежності України не були причиною для візитів прапори Росії, які вивішували в українському Криму.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.