Спецпроект

У "Будинок з химерами" знову можна потрапити з екскурсією

Музей історії міста Києва поновлює проведення екскурсій в державну резиденцію по вул. Банковій, 10, більше відому як "Будинок з химерами".

Про це повідомляє Музейний простір.

Вхід платний, групи набираються у кількості 10 осіб, екскурсії проводяться державною мовою щосуботи.

Для участі в екскурсії необхідний обовязковий попередній запис за телефоном (044) 520-28-26.

"Будинок з химерами" було споруджено на початку ХХ ст. у стилі модерн відомим архітектором Владиславом Городецьким як прибутковий будинок із помешканням для своєї родини. Скульптурні прикраси до нього за власними ескізами виконав міланський скульптор Еліо Саля.

"Будинок з химерами" отримав у народі таку назву завдяки скульптурним прикрасам на міфологічну та мисливську тематики на фронтоні.

У стіну будівлі вмуровані бетонні голови слонів, носорогів, антилоп та крокодила. На колонах причаїлися ящірки. За водостоки правлять голови слонів. На даху гігантські жаби, морські чудовиська та нереїди. Замість волосся на голові вони несуть ланцюги, фантастичне листя та квіти.

На розі будівлі - велетенський пітон. Всередині скульптор помістив колону із зображенням обвитого рослинами величезного дельфіна. На п'єдесталі кутової огорожі орел роздирає здобич — пораненого лева.

Цікавим є використання високого парапету на даху, що дозволило практично сховати покрівлю, перетворивши дім на першу будівлю "без даху" в українській столиці.

У 1912-му році, маючи матеріальні труднощі, Владислав Городецький вимушений був закласти своє нерухоме майно, як він думав, на деякий час, а як виявилось — назавжди.

В радянський час будинок було націоналізовано, деякий час дім використовувався як житло, розміщувався штаб військово-трудової дружини, пізніше держслужбовці влаштували в ньому свій медичний заклад — поліклініку №1, яка обслуговувала партійних чиновників УРСР.

За часів незалежності будівля спочатку належала Міністерству охорони здоров'я України. Пізніше "Будинок з химерами" мав статус музейно-культурного центру. На його базі як філію Національного музею було створено центр "Шедеври мистецтва України".

У 2004 році будинок переобладнали під приміщення для проведення заходів за участю президента України. На першому та другому поверхах резиденції глави держави розташовані службові кабінети працівників головної служби Державного протоколу та церемоніалу.

Трагедія і спекуляції. Що саме сталося 11 липня 1943 року на Волині?

Перебільшена кількість нападів на польські села стала хибним засновком, з якого зроблено висновок про масштабну операцію по всій Волині. А звідти зроблено висновок про існування наказу, що приписував цілковите знищення поляків, етнічну чистку.

Мій улюблений сексот: 10 фактів про Юрія Смолича

8 липня Юрію Смоличу виповнилося 125 років. Люди, далекі від літератури, архівів, досліджень, усе чудово про нього знають. Наприклад, що Смолич був артилеристом у Петлюри. Що дослужився до звання генерал-майора КГБ і має численні нагороди за вірну службу. Що він записував на магнітофон розмови з Довженком. Що дружина Юрія Яновського ненавиділа Смолича. Що він цькував шістдесятників і хворого на серце Малишка. Більшість охоче повторює і смакує ці плітки й чутки, не заморочуючись із фактчекінгом.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.