У Києві покажуть бойовик Довженка про радянських дипломатів. ВІДЕО

"Книжковий Арсенал" відкриється детективною стрічкою "Сумка дипкур'єра" - одним із перших фільмів Олександра Довжека, німим і чорно-білим. Пригодницький фільм був хітом прокату 1920-х і пізніше.

На FB-сторінці Національного центру Олександра Довженка "Сумка дипкур'єра" проанонсована як фільм-відкриття "Мистецького Арсеналу".

Музичний супровід показу німої стрічки здійснюватиме дует Zapaska, який працює у техніці live-looping - міксування наживо.

Час і місце: вівторок, 8 квітня 2014 року, 19:00. Київ, Мистецький Арсенал, вул. Лаврська, 10-12 (метро "Арсенальна" або "Печерська").

Захід вібудеться в рамках програми "Коло Дзиґи" - серії прем’єр відреставрованих українських німих фільмів у супроводі сучасної музики.

"Сумка дипкур'єра" - ч/б німий фільм виробництва ВУФКУ (1927 року). Третя стрічка режисера Олександра Довженка, зроблена у стилі пригодницького детективу - з численними погонями і бійками, шпигунами, поліцейськими, джазом та іншими атрибутами жанру.

Оператором фільму був Микита Козловський - професіонал з 1900-х років, який знімав у експресіоністській манері. Сценаристи - Мойсей Зац, Борис Шаранський, Олександр Довженко. Збереглася лише третя частина стрічки, тривалістю 62 хвилини.

 Рекламний плакат стрічки

Сюжет фільму - сумку радянських дипломатичних кур'єрів, викрадену англійськими шпигунами, відбирають моряки радянського корабля. Іноземна розвідка намагається її повернути.

У "Сумці..." перший і єдиний раз за життя знімається в епізодичній ролі сам Довженко - він грає роль кочегара, якого намагається підкупити поліцейський інспектор.

Ще один

Довженка запросили в режисери як знавця дипломатичного життя - у 1921-22 він працював радянським дипломатом у Польщі та Німеччині, водночас вивчаючи графіку у приватній берлінській художній школі.

Виконавець однієї з ролей - Дмитро Капка - теж мав кар'єру дипломатичного працівника, будучи представником Української Соціалістичної Радянської республіки у Польщі в 1921-24 рр. При цьому він учився на Вищих кінокурсах у Варшаві.

Кадр із фільму

Фільм користувався популярністю в СРСР і за кордоном, зібрав добру касу.

Як відомо, у 2013 році фестиваль DocuDays відкрився фільмом Дзиґи Вєтрова "Одинадцятий" - теж відреставрованим Центром Довженка.

Діяльність ВУФКУ у 1925-28 роках

У 2012 році міжнародний кінофестиваль "Молодість" відкрився відреставрованим німим фільмом виробництва ВУФКУ 1929 року "Шкурник".

Дивіться також інші матеріали за темою "Кіно"

Трагедія і спекуляції. Що саме сталося 11 липня 1943 року на Волині?

Перебільшена кількість нападів на польські села стала хибним засновком, з якого зроблено висновок про масштабну операцію по всій Волині. А звідти зроблено висновок про існування наказу, що приписував цілковите знищення поляків, етнічну чистку.

Мій улюблений сексот: 10 фактів про Юрія Смолича

8 липня Юрію Смоличу виповнилося 125 років. Люди, далекі від літератури, архівів, досліджень, усе чудово про нього знають. Наприклад, що Смолич був артилеристом у Петлюри. Що дослужився до звання генерал-майора КГБ і має численні нагороди за вірну службу. Що він записував на магнітофон розмови з Довженком. Що дружина Юрія Яновського ненавиділа Смолича. Що він цькував шістдесятників і хворого на серце Малишка. Більшість охоче повторює і смакує ці плітки й чутки, не заморочуючись із фактчекінгом.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.