Окупаційна влада встановлює в Севастополі імперські символи

У центрі Севастополя, поряд із площею Нахімова, відкрили пам'ятник адміралу часів царської Росії Дмитру Сенявіну.

Про це повідомляє УНІАН.

У відкритті пам'ятника взяли участь "статс-секретар, заступник міністра оборон РФ Ніколай Панков, командувач Чорноморським флотом адмірал Алєксандр Вітко, і так званий "в.о. губернатора" Севастополя Сергій Міняйло.

Монумент є подарунком Міністерства оборони Російської Федерації місту-герою Севастополю.

Пам'ятник встановлено на місці знесеного кілька днів тому за вказівкою міської влади пам'ятного знаку "10 років Військово-морським Силам України" (коли в 2002 році урочисто відкривався цей пам'ятний знак, планувалося, що з часом на цьому місці буде споруджено пам'ятник, пов'язаний із ВМС України).

За даними джерела агенції, своє невдоволення у зв'язку з відкриттям пам'ятника висловлюють представники місцевої громадської організації "Діти війни", яка багато років добивалася права встановлення в цьому місці пам'ятника дітям війни, які брали участь у обороні та звільненні Севастополя (за даними організації, в роки війни в Севастополі загинули 46 школярів).

Вони вважають, що пам'ятник дітям війни має знаходитися саме тут у зв'язку з близьким розташуванням Вічного вогню біля монумента "Героїчним захисникам Севастополя в 1941-1942 рр.", біля якого школярі міста на посту №1 багато десятків років несуть почесну варту.

В організації також вважають, що логічніше пам'ятник Сенявіну було б встановити на однойменній вулиці.

Раніше повідомлялося про інші випадки встановлення пам'ятників, що прославляють імперську велич Росії, в тому числі шляхом плюндрування українських і єврейських пам'ятників на території Криму.

Так, 22 квітня повідомлялося, що в Севастополі невідомі сплюндрували пам'ятник жерствам Голокосту - вандали зафарбували написи червоною фарбою й намалювали на меморіалі герб СРСР.

Пізніше, 24 квітня, з'явилося повідомлення, що в Бахчисараї міськрада хоче створити пам'ятник "зеленому чоловічку" (представнику російських військ, що брали участь в анексії Криму).

6 травня у Севастополі на алеї міст-героїв напис "Київ" замінили на "Слов'янськ".

Дмитро Сенявін (1763-1831) — дворянин із Калузької губернії, учасник війн між Російською та Османською імперіями в 1787-1809 роках. Командувач Балтійським флотом у 1925-1930 рр.

Трагедія і спекуляції. Що саме сталося 11 липня 1943 року на Волині?

Перебільшена кількість нападів на польські села стала хибним засновком, з якого зроблено висновок про масштабну операцію по всій Волині. А звідти зроблено висновок про існування наказу, що приписував цілковите знищення поляків, етнічну чистку.

Мій улюблений сексот: 10 фактів про Юрія Смолича

8 липня Юрію Смоличу виповнилося 125 років. Люди, далекі від літератури, архівів, досліджень, усе чудово про нього знають. Наприклад, що Смолич був артилеристом у Петлюри. Що дослужився до звання генерал-майора КГБ і має численні нагороди за вірну службу. Що він записував на магнітофон розмови з Довженком. Що дружина Юрія Яновського ненавиділа Смолича. Що він цькував шістдесятників і хворого на серце Малишка. Більшість охоче повторює і смакує ці плітки й чутки, не заморочуючись із фактчекінгом.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.