Окупаційна влада встановлює в Севастополі імперські символи

У центрі Севастополя, поряд із площею Нахімова, відкрили пам'ятник адміралу часів царської Росії Дмитру Сенявіну.

Про це повідомляє УНІАН.

У відкритті пам'ятника взяли участь "статс-секретар, заступник міністра оборон РФ Ніколай Панков, командувач Чорноморським флотом адмірал Алєксандр Вітко, і так званий "в.о. губернатора" Севастополя Сергій Міняйло.

Монумент є подарунком Міністерства оборони Російської Федерації місту-герою Севастополю.

Пам'ятник встановлено на місці знесеного кілька днів тому за вказівкою міської влади пам'ятного знаку "10 років Військово-морським Силам України" (коли в 2002 році урочисто відкривався цей пам'ятний знак, планувалося, що з часом на цьому місці буде споруджено пам'ятник, пов'язаний із ВМС України).

За даними джерела агенції, своє невдоволення у зв'язку з відкриттям пам'ятника висловлюють представники місцевої громадської організації "Діти війни", яка багато років добивалася права встановлення в цьому місці пам'ятника дітям війни, які брали участь у обороні та звільненні Севастополя (за даними організації, в роки війни в Севастополі загинули 46 школярів).

Вони вважають, що пам'ятник дітям війни має знаходитися саме тут у зв'язку з близьким розташуванням Вічного вогню біля монумента "Героїчним захисникам Севастополя в 1941-1942 рр.", біля якого школярі міста на посту №1 багато десятків років несуть почесну варту.

В організації також вважають, що логічніше пам'ятник Сенявіну було б встановити на однойменній вулиці.

Раніше повідомлялося про інші випадки встановлення пам'ятників, що прославляють імперську велич Росії, в тому числі шляхом плюндрування українських і єврейських пам'ятників на території Криму.

Так, 22 квітня повідомлялося, що в Севастополі невідомі сплюндрували пам'ятник жерствам Голокосту - вандали зафарбували написи червоною фарбою й намалювали на меморіалі герб СРСР.

Пізніше, 24 квітня, з'явилося повідомлення, що в Бахчисараї міськрада хоче створити пам'ятник "зеленому чоловічку" (представнику російських військ, що брали участь в анексії Криму).

6 травня у Севастополі на алеї міст-героїв напис "Київ" замінили на "Слов'янськ".

Дмитро Сенявін (1763-1831) — дворянин із Калузької губернії, учасник війн між Російською та Османською імперіями в 1787-1809 роках. Командувач Балтійським флотом у 1925-1930 рр.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.