Москвичі завалили квітами стелу "Місто-герой Київ" біля Кремля. ФОТО

В Олександрівському саду Кремля до стели міста-героя Києва принесли велику кількість квітів.

Про це повідомляє УП.Життя.

Незадовго до цього у соцмережах з’явилося повідомлення, що єдина стела, присвячена містам-героям у центрі Москви, яка залишилась не прикрашеною квітами – київська.

 

За кілька годин після цього до стели москвичі почали приносити квіти.

 

"Справедливость )) я уходила а цветы все приносили", написала на своїй сторінці у Facebook автор фото Полька Высокоблагородие.

 

Як відомо, 5 квітня російський журналіст Євґєній Фєльдман повідомив, що напередодні Дня Перемоги присвячену Києву стелу на алеї міст-героїв в Олександрівському саду не прикрасили квітами. В коментарях люди обіцяли виправити це упущення московської влади.

Міста-герої - вища відзнака для радянських міст, які героїчно оборонялися під час Великої вітчизняної війни. Почесне звання було встановлено в часи раннього Брежнєва, в 1965 році. Загалом нагороджено 12 міст (на території України - Київ, Одеса, Севастополь та Керч) і "фортеця-герой" у Бресті.

Стели з назвами міст-героїв в Олександрівському саду є складовою частиною меморіального комплексу "Могила невідомого солдата".

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.