У Києві - конференція зі Снайдером, Анрі-Леві і ще багатьма. РОЗКЛАД

Науковці та митці з різних країн зберуться на конференцію "Мислити з Україною". Мета - засвідчити солідарність українським колегам і разом обговорити значення українського плюралізму для майбутнього Європи, Росії та світу. Багато "зірок" інтелектуального світу.

Організатори конференції "Мислити з Україною" - часописи "Критика", The New Republic (США), Eurozine (Європа) та інші.

Головною їхньою метою буде переосмислити деякі критичні питання нашого часу з огляду на нещодавній український досвід, заявляють організатори.

Україна нині – як Чехословаччина 1938 року, демократія поміж авторитарних режимів, захоплива та неспокійна країна, яку не завжди добре розуміють сусіди.

Це також батьківщина видатної традиції громадянського суспільства, талановитих письменників, філософів, митців, багато з яких, осмислюючи Майдан, по-новому порушили фундаментальні питання політичного представлення та ролі ідей у політиці.

На Заході чи в країнах-сусідах про це відомо замало, тому наші гості вирішили приїхати й дізнатися, що особливого є в Україні, зрозуміти, як це допоможе їм ліпше збагнути власні проблеми – з історією, з філософією, з мистецтвом.

Майдан і реакція на нього в Україні та за її межами порушили класичні й сучасні питання політики й етики. Ці питання учасники заходів обговорюватимуть на дискусійних панелях.

Теми деяких із дискусійних панелей:

- Як закорінити права людини й як нас мотивує ідея прав людини?

- Як і коли мова відкриває універсальне та як і коли вона визначає політичну відмінність?

- Чи українська революція оновила Европу і відродила політичну думку?

- Чи є Майдан зривом молоді а чи закономірним проявленням історії?

Детальний перелік тематичних дискусій, у яких можна взяти участь, дивіться на сайті "Критики".

Міжнародне товариство інтелектуалів, для яких важить свобода, вирушить до Києва, аби зсередини дізнатися про країну, яка свою свободу виборола дорогою ціною. В половині травня, за тиждень до президентських виборів, група письменників, філософів, дослідників і митців із різних країн збереться у Києві, щоби зустрітися зі своїми українськими колеґами, засвідчити солідарність із ними, та в якнайширшому колі обговорити значення українського плюралізму для майбутнього Европи, Росії та світу.

Головною їхньою метою буде переосмислити деякі критичні питання нашого часу з огляду на нещодавній український досвід. Україна нині – як Чехословаччина 1938 року, демократія поміж авторитарних режимів, захоплива та неспокійна країна, яку не завжди добре розуміють сусіди. Це також батьківщина видатної традиції громадянського суспільства, талановитих письменників, філософів, митців, багато з яких, осмислюючи Майдан, по-новому порушили фундаментальні питання політичного представлення та ролі ідей у політиці. На Заході чи в країнах-сусідах про це відомо замало, тому наші гості вирішили приїхати й дізнатися, що особливого є в Україні, зрозуміти, як це допоможе їм ліпше збагнути власні проблеми – з історією, з філософією, з мистецтвом.

Майдан і реакція на нього в Україні та за її межами порушили класичні й сучасні питання політики й етики. Як закорінити права людини й як нас мотивує ідея прав людини? Як і коли мова відкриває універсальне та як і коли вона визначає політичну відмінність? Чи існують досвіди настільки істотні,  що змінюють інтелектуальний обмін як такий? Як можлива порядність в політиці попри міжнародний безлад , внутрішньої корупції та загальної людської схильности хибити. Чи українська революція оновила Европу і відродила політичну думку а чи, можливо, революцію, як і будь-що, можуть поглинути кліше й абстракції глобалізації?  Що означає для світового порядку відродження геополітики? Чи є Майдан зривом молоді а чи закономірним проявленням історії? Чи пам’ять Майдану наближує українців до европейських тривог а чи прочиняє двері спільнотам, що спростовують стереотипи? Ось теми семи панелей, на кожній із яких зустрінуться приїжджі та місцеві інтелектуали.

Ці обговорення провадитимуться українською, російською, німецькою, французькою, польською й англійською мовами; на кожній панелі щонайменше одна особа, зокрема поміж гостей із Заходу, розмовлятиме мовою, що не є для неї рідною. У такий спосіб учасники конференції бажають висловити повагу мові як такій, але також підкреслити, що універсальні теми вимагають особливого способу роботи від усіх нас, праці, яку, сподіваємось, буде винагороджено розумінням і дружбою.

- See more at: http://krytyka.com/ua/academia/projects/events/myslyty-z-ukrayinoyu#sthash.GUCG4EXm.dpuf

Також у рамках конференції "Мислити з Україною" відбудеться "Інтелектуальний марафон у НаУКМА" – серія відкритих (потрібна реєстрація!) лекцій за участі Тимоті Снайдера, Бернара-Анрі Леві, Івана Крастева, Славенки Дракуліч, Пола Бермана.

Лекційний РОЗКЛАД:

15 травня, четвер

17:00 - відкрита лекція Тимоті Снайдера "Навіть не минуле: українські історії, російська політика, европейське майбутнє". Англійською мовою без перекладу.

Місце: Культурно-мистецький центр НаУКМА (вул. Іллінська, 9).

16 травня, п'ятниця

17:45 - Публічна лекція Бернара-Анрі Леві "Кар’єра Артуро Путіна, яку можна було спинити". Французькою мовою з синхронним перекладом.

Місце: Конґреґаційна зала, Староакадемічний корпус.

17 травня, субота

17:30 - Відкрита лекція Івана Крастева "Глобальна політика протесту". Англійською.

18 травня, неділя

11:30 - Відкрита лекція Славенки Дракуліч "Інтелектуали як погані хлопці? Роль інтелектуалів у балканських війнах". Англійською.

Місце: Центр польських та европейських студій, корпус 6.

18:30 - Публічна лекція Пола Бермана "Алексіс де Токвіль та ідея демократії". Англійською.

Місце: Конґреґаційна зала, Староакадемічний корпус.

Заповнити реєстраційну форму для відвідування відкритих лекцій можна на сайті НаУКМА.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.