У Києві - конференція зі Снайдером, Анрі-Леві і ще багатьма. РОЗКЛАД

Науковці та митці з різних країн зберуться на конференцію "Мислити з Україною". Мета - засвідчити солідарність українським колегам і разом обговорити значення українського плюралізму для майбутнього Європи, Росії та світу. Багато "зірок" інтелектуального світу.

Організатори конференції "Мислити з Україною" - часописи "Критика", The New Republic (США), Eurozine (Європа) та інші.

Головною їхньою метою буде переосмислити деякі критичні питання нашого часу з огляду на нещодавній український досвід, заявляють організатори.

Україна нині – як Чехословаччина 1938 року, демократія поміж авторитарних режимів, захоплива та неспокійна країна, яку не завжди добре розуміють сусіди.

Це також батьківщина видатної традиції громадянського суспільства, талановитих письменників, філософів, митців, багато з яких, осмислюючи Майдан, по-новому порушили фундаментальні питання політичного представлення та ролі ідей у політиці.

На Заході чи в країнах-сусідах про це відомо замало, тому наші гості вирішили приїхати й дізнатися, що особливого є в Україні, зрозуміти, як це допоможе їм ліпше збагнути власні проблеми – з історією, з філософією, з мистецтвом.

Майдан і реакція на нього в Україні та за її межами порушили класичні й сучасні питання політики й етики. Ці питання учасники заходів обговорюватимуть на дискусійних панелях.

Теми деяких із дискусійних панелей:

- Як закорінити права людини й як нас мотивує ідея прав людини?

- Як і коли мова відкриває універсальне та як і коли вона визначає політичну відмінність?

- Чи українська революція оновила Европу і відродила політичну думку?

- Чи є Майдан зривом молоді а чи закономірним проявленням історії?

Детальний перелік тематичних дискусій, у яких можна взяти участь, дивіться на сайті "Критики".

Міжнародне товариство інтелектуалів, для яких важить свобода, вирушить до Києва, аби зсередини дізнатися про країну, яка свою свободу виборола дорогою ціною. В половині травня, за тиждень до президентських виборів, група письменників, філософів, дослідників і митців із різних країн збереться у Києві, щоби зустрітися зі своїми українськими колеґами, засвідчити солідарність із ними, та в якнайширшому колі обговорити значення українського плюралізму для майбутнього Европи, Росії та світу.

Головною їхньою метою буде переосмислити деякі критичні питання нашого часу з огляду на нещодавній український досвід. Україна нині – як Чехословаччина 1938 року, демократія поміж авторитарних режимів, захоплива та неспокійна країна, яку не завжди добре розуміють сусіди. Це також батьківщина видатної традиції громадянського суспільства, талановитих письменників, філософів, митців, багато з яких, осмислюючи Майдан, по-новому порушили фундаментальні питання політичного представлення та ролі ідей у політиці. На Заході чи в країнах-сусідах про це відомо замало, тому наші гості вирішили приїхати й дізнатися, що особливого є в Україні, зрозуміти, як це допоможе їм ліпше збагнути власні проблеми – з історією, з філософією, з мистецтвом.

Майдан і реакція на нього в Україні та за її межами порушили класичні й сучасні питання політики й етики. Як закорінити права людини й як нас мотивує ідея прав людини? Як і коли мова відкриває універсальне та як і коли вона визначає політичну відмінність? Чи існують досвіди настільки істотні,  що змінюють інтелектуальний обмін як такий? Як можлива порядність в політиці попри міжнародний безлад , внутрішньої корупції та загальної людської схильности хибити. Чи українська революція оновила Европу і відродила політичну думку а чи, можливо, революцію, як і будь-що, можуть поглинути кліше й абстракції глобалізації?  Що означає для світового порядку відродження геополітики? Чи є Майдан зривом молоді а чи закономірним проявленням історії? Чи пам’ять Майдану наближує українців до европейських тривог а чи прочиняє двері спільнотам, що спростовують стереотипи? Ось теми семи панелей, на кожній із яких зустрінуться приїжджі та місцеві інтелектуали.

Ці обговорення провадитимуться українською, російською, німецькою, французькою, польською й англійською мовами; на кожній панелі щонайменше одна особа, зокрема поміж гостей із Заходу, розмовлятиме мовою, що не є для неї рідною. У такий спосіб учасники конференції бажають висловити повагу мові як такій, але також підкреслити, що універсальні теми вимагають особливого способу роботи від усіх нас, праці, яку, сподіваємось, буде винагороджено розумінням і дружбою.

- See more at: http://krytyka.com/ua/academia/projects/events/myslyty-z-ukrayinoyu#sthash.GUCG4EXm.dpuf

Також у рамках конференції "Мислити з Україною" відбудеться "Інтелектуальний марафон у НаУКМА" – серія відкритих (потрібна реєстрація!) лекцій за участі Тимоті Снайдера, Бернара-Анрі Леві, Івана Крастева, Славенки Дракуліч, Пола Бермана.

Лекційний РОЗКЛАД:

15 травня, четвер

17:00 - відкрита лекція Тимоті Снайдера "Навіть не минуле: українські історії, російська політика, европейське майбутнє". Англійською мовою без перекладу.

Місце: Культурно-мистецький центр НаУКМА (вул. Іллінська, 9).

16 травня, п'ятниця

17:45 - Публічна лекція Бернара-Анрі Леві "Кар’єра Артуро Путіна, яку можна було спинити". Французькою мовою з синхронним перекладом.

Місце: Конґреґаційна зала, Староакадемічний корпус.

17 травня, субота

17:30 - Відкрита лекція Івана Крастева "Глобальна політика протесту". Англійською.

18 травня, неділя

11:30 - Відкрита лекція Славенки Дракуліч "Інтелектуали як погані хлопці? Роль інтелектуалів у балканських війнах". Англійською.

Місце: Центр польських та европейських студій, корпус 6.

18:30 - Публічна лекція Пола Бермана "Алексіс де Токвіль та ідея демократії". Англійською.

Місце: Конґреґаційна зала, Староакадемічний корпус.

Заповнити реєстраційну форму для відвідування відкритих лекцій можна на сайті НаУКМА.

Список розстріляних українців у Сандармоху

5 серпня 1937 року вступила в дію постанова Політбюро ЦК ВКП(б) «Про антирадянські елементи». Розпочалася наймасовіша за всю радянську епоху «чистка» суспільства від реальних та потенційних опонентів владі, від елементів, які «не годилися для будівництва комунізму». Теоретичне обґрунтування цих заходів здійснив новий нарком НКВД Ніколай Єжов, а вдосконалив особисто Сталін.

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.

Винуватці Абхазької війни

Ця війна забрала життя близько 4000 людей з абхазької сторони та близько 12-15 тисяч з грузинської. Понад 300 тисяч мешканців Абхазії, переважно грузини, стали біженцями. В їх будинках зараз живуть абхази. Вони продають ці будинки громадянам Росії як свою власність. І це, здебільшого, вина трьох людей