У Києві - конференція зі Снайдером, Анрі-Леві і ще багатьма. РОЗКЛАД

Науковці та митці з різних країн зберуться на конференцію "Мислити з Україною". Мета - засвідчити солідарність українським колегам і разом обговорити значення українського плюралізму для майбутнього Європи, Росії та світу. Багато "зірок" інтелектуального світу.

Організатори конференції "Мислити з Україною" - часописи "Критика", The New Republic (США), Eurozine (Європа) та інші.

Головною їхньою метою буде переосмислити деякі критичні питання нашого часу з огляду на нещодавній український досвід, заявляють організатори.

Україна нині – як Чехословаччина 1938 року, демократія поміж авторитарних режимів, захоплива та неспокійна країна, яку не завжди добре розуміють сусіди.

Це також батьківщина видатної традиції громадянського суспільства, талановитих письменників, філософів, митців, багато з яких, осмислюючи Майдан, по-новому порушили фундаментальні питання політичного представлення та ролі ідей у політиці.

На Заході чи в країнах-сусідах про це відомо замало, тому наші гості вирішили приїхати й дізнатися, що особливого є в Україні, зрозуміти, як це допоможе їм ліпше збагнути власні проблеми – з історією, з філософією, з мистецтвом.

Майдан і реакція на нього в Україні та за її межами порушили класичні й сучасні питання політики й етики. Ці питання учасники заходів обговорюватимуть на дискусійних панелях.

Теми деяких із дискусійних панелей:

- Як закорінити права людини й як нас мотивує ідея прав людини?

- Як і коли мова відкриває універсальне та як і коли вона визначає політичну відмінність?

- Чи українська революція оновила Европу і відродила політичну думку?

- Чи є Майдан зривом молоді а чи закономірним проявленням історії?

Детальний перелік тематичних дискусій, у яких можна взяти участь, дивіться на сайті "Критики".

Міжнародне товариство інтелектуалів, для яких важить свобода, вирушить до Києва, аби зсередини дізнатися про країну, яка свою свободу виборола дорогою ціною. В половині травня, за тиждень до президентських виборів, група письменників, філософів, дослідників і митців із різних країн збереться у Києві, щоби зустрітися зі своїми українськими колеґами, засвідчити солідарність із ними, та в якнайширшому колі обговорити значення українського плюралізму для майбутнього Европи, Росії та світу.

Головною їхньою метою буде переосмислити деякі критичні питання нашого часу з огляду на нещодавній український досвід. Україна нині – як Чехословаччина 1938 року, демократія поміж авторитарних режимів, захоплива та неспокійна країна, яку не завжди добре розуміють сусіди. Це також батьківщина видатної традиції громадянського суспільства, талановитих письменників, філософів, митців, багато з яких, осмислюючи Майдан, по-новому порушили фундаментальні питання політичного представлення та ролі ідей у політиці. На Заході чи в країнах-сусідах про це відомо замало, тому наші гості вирішили приїхати й дізнатися, що особливого є в Україні, зрозуміти, як це допоможе їм ліпше збагнути власні проблеми – з історією, з філософією, з мистецтвом.

Майдан і реакція на нього в Україні та за її межами порушили класичні й сучасні питання політики й етики. Як закорінити права людини й як нас мотивує ідея прав людини? Як і коли мова відкриває універсальне та як і коли вона визначає політичну відмінність? Чи існують досвіди настільки істотні,  що змінюють інтелектуальний обмін як такий? Як можлива порядність в політиці попри міжнародний безлад , внутрішньої корупції та загальної людської схильности хибити. Чи українська революція оновила Европу і відродила політичну думку а чи, можливо, революцію, як і будь-що, можуть поглинути кліше й абстракції глобалізації?  Що означає для світового порядку відродження геополітики? Чи є Майдан зривом молоді а чи закономірним проявленням історії? Чи пам’ять Майдану наближує українців до европейських тривог а чи прочиняє двері спільнотам, що спростовують стереотипи? Ось теми семи панелей, на кожній із яких зустрінуться приїжджі та місцеві інтелектуали.

Ці обговорення провадитимуться українською, російською, німецькою, французькою, польською й англійською мовами; на кожній панелі щонайменше одна особа, зокрема поміж гостей із Заходу, розмовлятиме мовою, що не є для неї рідною. У такий спосіб учасники конференції бажають висловити повагу мові як такій, але також підкреслити, що універсальні теми вимагають особливого способу роботи від усіх нас, праці, яку, сподіваємось, буде винагороджено розумінням і дружбою.

- See more at: http://krytyka.com/ua/academia/projects/events/myslyty-z-ukrayinoyu#sthash.GUCG4EXm.dpuf

Також у рамках конференції "Мислити з Україною" відбудеться "Інтелектуальний марафон у НаУКМА" – серія відкритих (потрібна реєстрація!) лекцій за участі Тимоті Снайдера, Бернара-Анрі Леві, Івана Крастева, Славенки Дракуліч, Пола Бермана.

Лекційний РОЗКЛАД:

15 травня, четвер

17:00 - відкрита лекція Тимоті Снайдера "Навіть не минуле: українські історії, російська політика, европейське майбутнє". Англійською мовою без перекладу.

Місце: Культурно-мистецький центр НаУКМА (вул. Іллінська, 9).

16 травня, п'ятниця

17:45 - Публічна лекція Бернара-Анрі Леві "Кар’єра Артуро Путіна, яку можна було спинити". Французькою мовою з синхронним перекладом.

Місце: Конґреґаційна зала, Староакадемічний корпус.

17 травня, субота

17:30 - Відкрита лекція Івана Крастева "Глобальна політика протесту". Англійською.

18 травня, неділя

11:30 - Відкрита лекція Славенки Дракуліч "Інтелектуали як погані хлопці? Роль інтелектуалів у балканських війнах". Англійською.

Місце: Центр польських та европейських студій, корпус 6.

18:30 - Публічна лекція Пола Бермана "Алексіс де Токвіль та ідея демократії". Англійською.

Місце: Конґреґаційна зала, Староакадемічний корпус.

Заповнити реєстраційну форму для відвідування відкритих лекцій можна на сайті НаУКМА.

3 радянських міфи про кримських татар. Деконструкція

Концепція «татар-зрадників» — одна з ключових складових загальноросійського міфу про «исконно русский Крым». Без звинувачення кримських татар у «масовій зраді» неможливе обґрунтування депортації, а без виправдання цього злочину — неможливо пояснити тотальну русифікацію півострова. Усе це є лише спробами виправдати один із багатьох сталінських геноцидів.

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?

Таємниця зникнення Степана Федака молодшого

Доля Степана Федака, рідні сестри якого були дружинами Євгена Коновальця й Андрія Мельника, сповнена багатьох загадок і білих плям. Вважалося, що він безслідно зник орієнтовно у 1945-му. Але органи мдб, а згодом – кдб срср не вірили в це і наполегливо продовжували розшукувати його по всьому світові. Він потрібен їм був для того, щоб довести до кінця спецоперацію, яка несподівано перервалася з початком війни. Ця операція є яскравим прикладом того, як москва вдавалася до застосування доволі специфічного методу, як "лагідне" вербування, аби лише проникнути до близького кола лідерів українського визвольного руху.

Євроспільноті слід терміново придбати собі нову "парасольку", - словацький науковець і політолог Александр Дулеба

Коли закінчувалася Друга світова війна британський прем'єр Уїнстон Черчіль запропонував інтеграцію інституцій. Не тільки спільний економічний ринок товарів, але й колективну безпеку. Все, що включає у себе поняття "європейський спосіб життя" при верховенстві права, демократії, вільних виборах, гарантії людських прав, свободі слова – сьогодні під великим питанням. Ми повністю недооцінюємо основи європейського інтеграційного проєкту, які сьогодні вкрай важливо реставрувати.