Студенти істфаку КНУ ім.Шевченка вимагають перевиборів декана

Студенти історичного факультету Київського національного університету імені Шевченка організували акцію протесту, вимагаючи перевиборів "нового старого" декана істфаку. На думку учасників акції, нещодавні вибори відбулися з порушенням.

Про це повідомляє кореспондент Історичної Правди.

В акції під памятником Тарасу Шевченку взяли участь понад 100 студентів та викладачів КНУ. Вони вимагали від міністра освіти Сергія Квіта звернути увагу на переобрання "нового старого декана" Віктора Колесника, якого обрала вчена рада, а не студентство.

За словами організаторів акції, 21 травня відбулася вчена рада факультету, на котрій було обрано деканом Віктора Колесника [обіймає цю посаду останні кілька років - ІП]. Колесник отримав 13 голосів, 11 голосів було віддано за професора Івана Патриляка.

"Вирішальними і фатально остаточними були голоси так званого "представництва студентства", а саме голови студентського парламенту Макаревич Антоніни, яку ніхто не обирав і яка перебуває в родинних зв'язках з Колесником В.Ф, - ідеться в заяві ініціативної групи. - Та голови профбюро студентів Недяла Дмитра (1 курс), якого також ніхто не обирав".

Студенти вимагають провести нові прозорі вибори замість обирати декана "на договорняках". Перед цим, на думку активістів, слід на загальних зборах студентів провести вибори голови студпарламенту і профбюро історичного факультету.

Вимоги студентів істфаку:

1. Відставка голови профбюро студентів факультету і голови студентського парламенту факультету.

2. Обрання на загальних зборах студентства голови профбюро, голови студентського парламенту і голови наукового товариства студентів та аспірантів факультету (останнє місце наразі вакантне).

3. Визнання виборів декана історичного факультету 21 травня недійсними.

4. Проведення перевиборів декана за участі легітимних представників студенства

Cтуденти й частина викладацького складу вишу направили петицію в Міносвіти, яка б гарантувала проведення нових прозорих виборів під керівництвом самого відомства.

Вони підкреслили, що цей випадок є черговим аргументом за внесенння до освітнього законодавства права вето студентів на рішення вченої ради.

Дивіться також інші матеріали за темою "Освіта"

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.