Покажуть "Землю" Довженка з українськими титрами. ВІДЕО

В Україні розпочинається показ легендарного німого фільму Олександра Довженка "Земля" (1930) - реставрованого і з живим музичним супроводом гурту "ДахаБраха". Українські титри відновили за єдиним уцілілим - "Води в радіяторі нема".

Про це повідомляє Національний центр Олександра Довженка.

Перший показ фільму відбудеться 14 і 15 травня о 19:00 в київському кінотеатрі "Кінопанорама".

Ці виступи розпочнуть серію показів "Землі" з ДахоюБрахою у великих містах України.

"Нам вдалося знайти первісний сценарій "Землі" 1930 року, за яким ми відновили оригінальні українські написи, - повідомляють на FB Довженко-центру. - Графіка титрів була відновлена за єдиним уцілілим оригінальним титром українською "ВОДИ В РАДІЯТОРІ НЕМА".

"Земля" - останній фільм епічної трилогії Довженка — "Звенигора"-"Арсенал"-"Земля" — знімався влітку-восени 1929 року. Його присвячено темі колективізації, щойно проголошеної партією.

Довженко підходить до теми з філософським розмахом: земля у нього перетворюється на метафору національного космосу, центр і смисл існування українського селянина.

Патріархальне українське село, спокій якого порушує поява трактору, існує поза історичним часом і нагадує земний рай. В цьому гармонійному космосі землероби ведуть щасливе позачасове пасторальне життя.

Розірвання органічного й водночас містичного зв'язку з землею, яке тягне за собою колективізація, порушує одвічний порядок світобудови.

Після необхідних купюр та 32-х офіційних та приватних показів 8 квітня 1930 року "Земля" виходить на київські екрани, а вже за дев'ять днів фільм знімають з показів через звинувачення в "біологізмі" й "натуралізмі".

Фільм, однак, мав грандіозний успіх у Європі, миттєво поставивши Довженка в ряд найвидатніших режисерів свого часу. "Земля" стала вершинним твором українського кінематографу.

Стрічку було реабілітовано лише по смерті режисера. В 1958 році на міжнародному референдумі в Брюсселі найповажніші кінокритики назвали його в числі 12 найкращих фільмів світової історії кіно. 1971 року фільм було відреставровано на кіностудії "Мосфільм" під керівництвом удови Довженка Юлії Солнцевої.

2012 року Національний центр Олександра Довженка розпочав реставрацію фільму на основі оригінальної версії 1930 року. Музичний супровід до фільму "Земля" упродовж зими-весни 2012 року на замовлення Довженко-Центру створив гурт "ДахаБраха".

Як відомо, у квітні 2014 року "Книжковий Арсенал" відкрився детективною стрічкою "Сумка дипкур'єра" - теж відреставрованою Центром Довженка.

У 2013 році фестиваль DocuDays відкрився фільмом Дзиґи Вєтрова "Одинадцятий".

У 2012 році міжнародний кінофестиваль "Молодість" відкрився відреставрованим німим фільмом виробництва ВУФКУ 1929 року "Шкурник".

Дивіться також інші матеріали за темами "Кіно" та "УСРР"

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.