Покажуть "Землю" Довженка з українськими титрами. ВІДЕО

В Україні розпочинається показ легендарного німого фільму Олександра Довженка "Земля" (1930) - реставрованого і з живим музичним супроводом гурту "ДахаБраха". Українські титри відновили за єдиним уцілілим - "Води в радіяторі нема".

Про це повідомляє Національний центр Олександра Довженка.

Перший показ фільму відбудеться 14 і 15 травня о 19:00 в київському кінотеатрі "Кінопанорама".

Ці виступи розпочнуть серію показів "Землі" з ДахоюБрахою у великих містах України.

"Нам вдалося знайти первісний сценарій "Землі" 1930 року, за яким ми відновили оригінальні українські написи, - повідомляють на FB Довженко-центру. - Графіка титрів була відновлена за єдиним уцілілим оригінальним титром українською "ВОДИ В РАДІЯТОРІ НЕМА".

"Земля" - останній фільм епічної трилогії Довженка — "Звенигора"-"Арсенал"-"Земля" — знімався влітку-восени 1929 року. Його присвячено темі колективізації, щойно проголошеної партією.

Довженко підходить до теми з філософським розмахом: земля у нього перетворюється на метафору національного космосу, центр і смисл існування українського селянина.

Патріархальне українське село, спокій якого порушує поява трактору, існує поза історичним часом і нагадує земний рай. В цьому гармонійному космосі землероби ведуть щасливе позачасове пасторальне життя.

Розірвання органічного й водночас містичного зв'язку з землею, яке тягне за собою колективізація, порушує одвічний порядок світобудови.

Після необхідних купюр та 32-х офіційних та приватних показів 8 квітня 1930 року "Земля" виходить на київські екрани, а вже за дев'ять днів фільм знімають з показів через звинувачення в "біологізмі" й "натуралізмі".

Фільм, однак, мав грандіозний успіх у Європі, миттєво поставивши Довженка в ряд найвидатніших режисерів свого часу. "Земля" стала вершинним твором українського кінематографу.

Стрічку було реабілітовано лише по смерті режисера. В 1958 році на міжнародному референдумі в Брюсселі найповажніші кінокритики назвали його в числі 12 найкращих фільмів світової історії кіно. 1971 року фільм було відреставровано на кіностудії "Мосфільм" під керівництвом удови Довженка Юлії Солнцевої.

2012 року Національний центр Олександра Довженка розпочав реставрацію фільму на основі оригінальної версії 1930 року. Музичний супровід до фільму "Земля" упродовж зими-весни 2012 року на замовлення Довженко-Центру створив гурт "ДахаБраха".

Як відомо, у квітні 2014 року "Книжковий Арсенал" відкрився детективною стрічкою "Сумка дипкур'єра" - теж відреставрованою Центром Довженка.

У 2013 році фестиваль DocuDays відкрився фільмом Дзиґи Вєтрова "Одинадцятий".

У 2012 році міжнародний кінофестиваль "Молодість" відкрився відреставрованим німим фільмом виробництва ВУФКУ 1929 року "Шкурник".

Дивіться також інші матеріали за темами "Кіно" та "УСРР"

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.