Спецпроект

У ДНР хочуть забрати з музеїв танки без двигунів і гармати без затворів

Представники ДНР вимагають від міської влади Донецька передати військову техніку з музею на потреби ДНР.

Про це повідомляють Новини Донбасу із посиланням на міського голову Донецька Олександра Лук'янченка.

За словами мера, йому принесли папір із такою вимогою.

Лук'янченко вважає вимогу абсурдом. Він також заявив, що розглядає це як піар-хід зі сторони ДНР.

У свою чергу начальник управління зі зв'язків з громадськістю Донецької міськради Максим Ровінський заявив: "Там же немає двигунів, це ж коробки".

Як відомо, у травні 2014 року терористи із самопроголошеної "Донецької народної республіки" вилучили з музею в меморіальному комплексі "Твоїм визволителям, Донбасе!" макет протитанкової рушниці Симонова ПТРС-41, а також два масогабаритних макети автоматів АК-47 "для захисту республіки".

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.