Спецпроект

У Музеї Ханенків нова виставка - мистецтво Китаю XVIII-XX сторіч

Національний музей мистецтв імені Богдана і Варвари Ханенків презентує виставку "Життя води. Китайське мистецтво XVIII-XX століть".

Тема води як об’єкту поклоніння, споглядання, замилування, приборкання об’єднала вибрані твори живопису, скульптури і декоративно-ужиткового мистецтва з колекції Музею Ханенків у новому виставковому проекті, повідомляє прес-служба музею.

Мета - продовжити знайомити відвідувачів з фондовими збірками музею, привернути увагу до питань взаємодії культури і природи, осмислити водну стихію не лише як джерело фізичного існування, а й як невичерпний ресурс інтелектуального і творчого переживання.

Китайська цивілізація виникла між двох могутніх річок, чиї води створювали сприятливі умови для землеробства. Проте у потужному потоці крилася і небезпека: повені та несподівані зміни русла впливали на безліч людських доль, а іноді – на хід усієї історії Китаю. Стихію намагалися приборкати за допомогою як інженерних споруд, так і езотеричних практик.

У китайському мистецтві відобразилися різне ставлення до води. Пейзажний живопис – жанр "гір та вод" – оспівує велич морів, річок і водоспадів, підносить їхню первинну гармонію. Саме такі, традиційні краєвиди складають основу виставки.

Пелюстки лотоса й танок золотих рибок у парковому ставку – сувої у жанрі "квіти і птахи", де зображена водяна флора і фауна, розкривають нові грані творчості художників кінця ХІХ – початку ХХ століття. У жанрових сценах з життя рибалок втілилися мрії багатих освічених людей про щирість і неформальність людських стосунків. Інші сувої відображають містичний аспект взаємодії з водою. Експозицію доповнюють твори декоративно-ужиткового мистецтва: ліхтар з розписами на склі, різьблена слонова кістка, різьблений камінь, порцеляна та ін.

Кураторка виставки – Марта Логвин, китаїстка, наукова співробітниця Музею Ханенків.

Відкриття: у четвер, 19 червня, о 17:00. Київ, вул. Терещенківська, 17.

Виставка триватиме з 20 червня до 31 серпня 2014 р.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.