Спецпроект

У Музеї Ханенків нова виставка - мистецтво Китаю XVIII-XX сторіч

Національний музей мистецтв імені Богдана і Варвари Ханенків презентує виставку "Життя води. Китайське мистецтво XVIII-XX століть".

Тема води як об’єкту поклоніння, споглядання, замилування, приборкання об’єднала вибрані твори живопису, скульптури і декоративно-ужиткового мистецтва з колекції Музею Ханенків у новому виставковому проекті, повідомляє прес-служба музею.

Мета - продовжити знайомити відвідувачів з фондовими збірками музею, привернути увагу до питань взаємодії культури і природи, осмислити водну стихію не лише як джерело фізичного існування, а й як невичерпний ресурс інтелектуального і творчого переживання.

Китайська цивілізація виникла між двох могутніх річок, чиї води створювали сприятливі умови для землеробства. Проте у потужному потоці крилася і небезпека: повені та несподівані зміни русла впливали на безліч людських доль, а іноді – на хід усієї історії Китаю. Стихію намагалися приборкати за допомогою як інженерних споруд, так і езотеричних практик.

У китайському мистецтві відобразилися різне ставлення до води. Пейзажний живопис – жанр "гір та вод" – оспівує велич морів, річок і водоспадів, підносить їхню первинну гармонію. Саме такі, традиційні краєвиди складають основу виставки.

Пелюстки лотоса й танок золотих рибок у парковому ставку – сувої у жанрі "квіти і птахи", де зображена водяна флора і фауна, розкривають нові грані творчості художників кінця ХІХ – початку ХХ століття. У жанрових сценах з життя рибалок втілилися мрії багатих освічених людей про щирість і неформальність людських стосунків. Інші сувої відображають містичний аспект взаємодії з водою. Експозицію доповнюють твори декоративно-ужиткового мистецтва: ліхтар з розписами на склі, різьблена слонова кістка, різьблений камінь, порцеляна та ін.

Кураторка виставки – Марта Логвин, китаїстка, наукова співробітниця Музею Ханенків.

Відкриття: у четвер, 19 червня, о 17:00. Київ, вул. Терещенківська, 17.

Виставка триватиме з 20 червня до 31 серпня 2014 р.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.