Спецпроект

Голландія поверне "золото скіфів" в Україну

Музейні предмети, передані для експонування земельному краєзнавчому музею в місті Бонн і археологічному музею Амстердамського університету "Аллард Пірсон", повинні повернутися в Україну.

МЗС Королівства Нідерланди підтвердило визнання всіх експонатів виставки державною власністю України, повідомляє Радіо Свобода.

"Музейний фонд України є національним надбанням, а законним власником предметів, які належать до державної частини музейного фонду, є народ України", - нагадали в міністерстві статтю 15 Закону України "Про музеї та музейну справу".

У відомстві підкреслили, що перебування всіх музейних предметів, що належать до державної частини музейного фонду України, без узгодження з боку Міністерства культури України є незаконним.

Претензії з боку Російської Федерації, яка тимчасово окупувала Крим, не мають під собою жодних правових та інституційних основ.

Згідно з рішенням міністерства, зберігання та оперативне управління музейними предметами виставки після повернення в Україну буде забезпечувати Національний музей історії України.

Зараз тривають переговори з музеєм Амстердамського університету "Аллард Пірсон" щодо юридичних умов повернення виставки в Київ.

Як відомо, у червні 2014 року роботу виставки золота скіфів, на яке претендує Росія, продовжили з політичних причин до вересня.

МЗС Росії і працівники кримських музеїв наполягали на поверненні експонатів на півострів, незважаючи на анексію Криму Росією.

У березні 2014 року МЗС України передало ноту своїм нідерландським колегам із проханням гарантувати повернення експонатів із кримських музеїв, які перебували на виставці "Крим: золото і таємниці Чорного моря" в Амстердамі, в Україну.

Виставка "Крим: золото і секрети Чорного моря" була відкрита в археологічному музеї Пірсона Амстердамського університету на початку лютого 2014 року.

Вона сформована з колекцій п'яти українських музеїв, один з яких знаходиться у Києві, чотири - у Криму (Керченський, Бахчисарайський, Херсонеський заповідники і Центральний музей Тавриди).

Там зібрані археологічні знахідки, серед більш 500 експонатів - артефакти зі скіфського золота, церемоніальний шолом, дорогоцінні камені, мечі, панцирі, домашнє начиння стародавніх греків і скіфів.

Нідерланди не визнають приєднання Криму до Росії, яке відбулося вже після відкриття виставки.

Трагедія і спекуляції. Що саме сталося 11 липня 1943 року на Волині?

Перебільшена кількість нападів на польські села стала хибним засновком, з якого зроблено висновок про масштабну операцію по всій Волині. А звідти зроблено висновок про існування наказу, що приписував цілковите знищення поляків, етнічну чистку.

Мій улюблений сексот: 10 фактів про Юрія Смолича

8 липня Юрію Смоличу виповнилося 125 років. Люди, далекі від літератури, архівів, досліджень, усе чудово про нього знають. Наприклад, що Смолич був артилеристом у Петлюри. Що дослужився до звання генерал-майора КГБ і має численні нагороди за вірну службу. Що він записував на магнітофон розмови з Довженком. Що дружина Юрія Яновського ненавиділа Смолича. Що він цькував шістдесятників і хворого на серце Малишка. Більшість охоче повторює і смакує ці плітки й чутки, не заморочуючись із фактчекінгом.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.