Спецпроект

У КРИМУ НЕ ХОЧУТЬ ВІДДАВАТИ УКРАЇНІ ЗОЛОТО СКІФІВ

У Керченському історико-культурному заповіднику триває збір підписів за повернення цінностей, що експонуються в музеї Алларда Пірсона (Амстердам) на виставці "Крим. Золото і таємниці Чорного моря".

Про це повідомляє агенція культурних індустрій "Про".

Збір підписів за повернення історичних цінностей заповідника відбувається на базі Kерченського історико-археологічного музею, картинної галереї, музею історії оборони Аджимушкайських каменоломень, Царського кургану.

"Зараз зібрано вже близько 500 тисяч підписів", - повідомили в заповіднику.

"Колекція Керченського історико-культурного заповідника почала формуватися ще в першій третині XIX століття і поповнювалася знахідками, зробленими на керченській землі, - зазначають у заповіднику. - Зараз цю колекцію хочуть варварськи позбавити частини унікальних експонатів".

Як відомо, у березні 2014 року МЗС України передало ноту своїм нідерландським колегам із проханням гарантувати повернення експонатів із кримських музеїв, які перебували на виставці "Крим: золото і таємниці Чорного моря" в Амстердамі, в Україну.

Тоді ж Міністерство культури України звернулося до ЮНЕСКО із проханням захистити об'єкти Світової культурної спадщини у Криму. У відповідь ЮНЕСКО висловило занепокоєння.

У квітні 2014 року на території Херсонеського заповідника невідомі обстріляли групу археологів, які мали український дозвіл на проведення розкопок.

Виставка "Крим: золото і секрети Чорного моря" була відкрита в археологічному музеї Пірсона Амстердамського університету на початку лютого.

Вона сформована з колекцій п'яти українських музеїв, один з яких знаходиться у Києві, чотири - у Криму (Керченський, Бахчисарайський, Херсонеський заповідники і Центральний музей Тавриди).

Там зібрані археологічні знахідки, серед більш 500 експонатів - артефакти зі скіфського золота, церемоніальний шолом, дорогоцінні камені, мечі, панцирі, домашнє начиння стародавніх греків і скіфів.

Нідерланди не визнають приєднання Криму до Росії, яке відбулося вже після відкриття виставки.

Дивіться також: "Як на Дніпропетровщині знайшли скіфську пектораль. ФОТО"

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".

Забутий герой з УСС. Правда про Ераста Коника

Про львівського студентського активіста, командира однієї із сотень Легіону Українських січових стрільців, старшини УГА, українського галицького правника та громадсько-політичного діяча Ераста Коника є лише коротка стаття у Вікіпедії та згадка у списку Миколи Лазаровича на сайті фотоархіву УСС. Для пересічних людей це ім'я не є відомим і радше асоціюється з іноземним діячем, аніж з українським військовим, який 6 років свого життя боровся за незалежну державу в Легіоні УСС та в різних формаціях Української Галицької армії.